Епейрогенічні рухи
ЕПЕЙРОГЕНІ́ЧНІ РУ́ХИ (від грец. ἤπειρος — материк і γένος — породжую, створюю) — тривалі повільні підняття й опускання великих ділянок земної кори. Ін. назва — вікові коливання земної кори. Е. р. відбуваються постійно під впливом процесів, що розвиваються у підкорових масах. Вони зумовлюють зміни контурів материків і океанів, їх рельєф, клімат, хід екзоген. геол. процесів, трансгресії та регресії епіконтинентал. морів. Е. р. чітко відрізняються як від раптових ороген. горотвор. рухів земної кори, так і від евстатич. коливал. рухів рівня Світ. океану. Їх можна спостерігати вздовж берегів Скандинав. п-ова за позитив. переміщенням вгору низки прибій. берег. ліній. Опускання місцевості (негативне переміщення) та наступ моря на суходіл відбувається в Неаполітан. затоці, вздовж берегів Пн. Франції, Голландії, Німеччини. Дані про швидкість позитив. чи негатив. рухів земної кори одержують за допомогою точних нівелювань.