Епік Павло Олександрович
Е́ПІК Павло Олександрович (09(21). 12. 1890, с. Гамаліївка, нині Шосткин. р-ну Сум. обл. — 10. 08. 1974, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1965), професор (1966). Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. інститут (1930), де від 1932 й працював: 1944–73 — завідувач кафедри аналіт. хімії, водночас 1944–70 — декан хім.-технол. ф-ту. Вивчав залежність механізму та кінетики окисно-віднов. реакцій pH середовища. Запропонував новий критерій визначення оптимал. значення рН середовища.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Порівняння різних методів визначення мангану в металургійному контролі // УХЖ. 1934. № 9(97); Залежність окислювально-відновлювальних реакцій від рН середовища // Наук.-інформ. бюл. Київ. індустр. інституту. 1948. № 2; Анализ смесей некоторых соединений галогенов // Завод. лаб. 1963. № 24(1431); Бикарбонат аммония как реактив на кадмий // Изв. вузов СССР. Сер. хим.-тех. 1970. Т. 32.