Ербіньї Мішель
де ЕРБІНЬЇ́ Мішель (d’Herbigny Michel; 08. 05. 1880, м. Лілль, Франція — 23. 12. 1957, м. Екс-ан-Прованс, Франція) — французький церковний діяч РКЦ, сходознавець. Навч. у семінаріях ордену єзуїтів у м. Гемерт (Нідерланди) та Енґієн (Бельгія). Висвяч. у серпні 1910. Досліджуючи християн. Схід і теол. доктрину православ’я, 1911 здійснив подорож до Галичини (зокрема відвідав м. Хирів, нині Старосамбір. р-ну Львів. обл.), Буковини, Румунії, Хорватії, Боснії та Герцеґовини. Підсумком подорожі стала наук. праця про рос. реліг. філософа В. Соловйова («Un Newman russe: Vladimir Soloviev, 1853–1900», Paris, 1911), відзнач. премією Париз. АН. Від 1921 — проф. Григоріан. університету в Римі, 1924–31 — перший ректор засн. єзуїтами Папського Сх. інституту. 1926 прийняв єпископ. свячення. Від 1925 — радник створ. при Конгрегації для Сх. Церков спец. комісії «Рrо Russia», яка займалася питаннями діяльності катол. Церкви в СРСР. Виступав у Парижі, Римі та ін. містах Європи з доповідями про голод 1921–23 в Україні та діяльність Папської місії допомоги. Консультував папу Пія XI з питань щодо сх. політики Ватикану. Засн. катол. навч. центрів у Франції, Бельгії, Німеччині, Австрії, Чехословаччині, де рос. емігрантів готували до місіонер. діяльності на тер. СРСР. З ініціативи папи Пія XI та за підтримки апостол. нунція в Берліні Е. Пачеллі тричі відвідав СРСР (4–15 жовтня 1925, 29 березня — 15 травня і 28 липня — 7 вересня 1926), зокрема побував у Харкові, Одесі, Києві. Метою подорожей були приховане від рад. влади відновлення і реорганізація ієрархії РКЦ. Таємно висвятив 4-х єпископів, серед них — священика з м. Дмитріївськ (нині Макіївка Донец. обл.) П.-Е. Неве, котрий отримав повноваження кер. РКЦ в СРСР. 1930 Е. очолив комісію «Рrо Russia», добився розширення її повноважень і відокремлення від Конгрегації для Сх. Церков та зосередив діяльність на розкритті переслідувань, яких зазнавала Церква в СРСР. У грудні 1933 внаслідок компрометації, вчиненої особистим секр. О. Дейбнером, котрий виявився агентом рад. спецслужб, Е. подав у відставку, залишив Рим і відійшов від публ. діяльності. Останні роки життя провів у монастирі ордену єзуїтів як чернець.
Додаткові відомості
- Основні праці
- L’unité dans le Christ. Roma, 1923; L’aide pontificale aux enfants affamés de Russie // Orientalia Christiana. 1925. Vol. 4(1), № 14; L’aspect religieux de Moscou. Rome, 1926; Pâques en Russie. Paris, 1926; La guerre antireligieuse en Russie soviétique. Paris, 1930; Le front antireligieux en Russie soviétique. Paris, 1930.
Рекомендована література
- A. Wenger. Rome et Moskou. 1900–1950. Paris, 1987 (рос. перекл. — Москва, 2000); Skalski T., ks. Terror i cierpienie: Kosciół katolicki na Ukrainie, 1900–1932: Wspomnienia. Lublin; Rzym; Lwów, 1995;
- Рубльова Н. Влада і Костьол в радянській Україні, 1919–1937 pp.: Римо-Католицька Церква під репресивним тиском тоталітаризму: Док. // З арх. ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2003. № 2.
Завантажити статтю
