Ескі-Кермен
ЕСКІ́-КЕРМЕ́Н — середньовічне городище. Знаходиться за 25 км від м. Бахчисарай (АР Крим). Заг. пл. бл. 10-ти га. Як укріплений пункт засн. у 5 — на поч. 6 ст. скіфо-сарматами, яких гуни після падіння Скіф. держави витіснили у передгір’я Крим. гір (у перекл. з татар. Е.-К. — стара фортеця). На плато, де розташ. городище, — понад 300 штуч. печер. Був знач. ремісн. і торг. центром. Насел. займалося землеробством, скотарством, виноградарством. Наприкінці 8 — у 9 ст., ймовірно, хозари зруйнували фортечні споруди; саме ж місто існувало до 1299, коли його спалили війська еміра Ногая. 1938 тер. Е.-К. оголошено заповідником і передано до складу Бахчисарай. істор.-культур. заповідника. У різні часи городище досліджували М. Рєпников, Є. Веймарн, О. Паршина, могильник побл. нього (172 погребал. споруди 7–9 ст.) — М. Рєпников й О. Айбабін. Серед найвідоміших пам’яток — печер. храм «Трьох вершників» із залишками фреск. розпису і зруйнов. «облоговий» колодязь глиб. 70 м.
Рекомендована література
- Хроніка археології та мистецтва. Ч. 1. К., 1930;
- История и археология средневекового Крыма. Москва, 1958;
- Домбровский О. И. Фрески средневекового Крыма. К., 1966.