ЕСКІ́-КЕРМЕ́Н — середньовічне городище. Знаходиться за 25 км від м. Бахчисарай (АР Крим). Заг. пл. бл. 10-ти га. Як укріплений пункт засн. у 5 — на поч. 6 ст. скіфо-сарматами, яких гуни після паді­н­ня Скіф. держави витіснили у перед­гірʼя Крим. гір (у перекл. з татар. Е.-К. — стара фортеця). На плато, де роз­таш. городище, — понад 300 штуч. печер. Був знач. ремісн. і торг. центром. Насел. за­ймалося землеробством, скотарством, вино­градарством. На­прикінці 8 — у 9 ст., ймовірно, хозари зруйнували фортечні споруди; саме ж місто існувало до 1299, коли його спалили війська еміра Ногая. 1938 тер. Е.-К. оголошено заповід­ником і пере­дано до складу Бахчисарай. істор.-культур. заповід­ника. У різні часи городище досліджували М. Рєпников, Є. Ве­ймарн, О. Паршина, могильник побл. нього (172 погребал. споруди 7–9 ст.) — М. Рєпников й О. Айбабін. Серед найві­доміших памʼяток — печер. храм «Трьох вершників» із залишками фреск. роз­пису і зруйнов. «облоговий» колодязь глиб. 70 м.