Етноґрафічний збірник
Визначення і загальна характеристика
«ЕТНОҐРАФІ́ЧНИЙ ЗБІ́РНИК» — серійне видання. Виходило 1895–1929, видавець — НТШ у Львові, від 1898 — Етногр. комісія НТШ. Збірник друкував матеріали з фольклору та етнографії з усієї етніч. тер. України і місць поселення українців за її межами (це не завжди можна було реалізувати, тому переважали публікації із зх.-укр. земель). 1895–1914 регулярно виходили один, в окремі роки по два (1912 — 3) томи; усього — 36 книг. Під час 1-ї світової війни і після неї видавали з перервами: передостанній спарений 37–38 т. вийшов 1916, останній 39–40 т. — 1928. 20-й т., який мав становити 4-й том коломийок, зібраних В. Гнатюком, не вийшов і був втрачений. Матеріали до жанр.-темат. томів «Е. з.» збирали за спец. програмами, інструкціями і питальниками, розробленими Етногр. комісією. Упорядкування і публікацію проводили за наук. засадами текстології та систематизації. Подача тексту містила наук. паспортизацію його фіксацій, коментарі, вказівки на варіанти, паралелі. Наголошували на макс. автентизмі запису і публікації фольклор. текстів (у деяких томах тексти подано фонет. транскрипцією). У вступ. статтях вміщено відомості про джерела публік. матеріалів, їх історію, списки збирачів і насел. пунктів. Часто такі вступи є наук. розробками та розвідками. У низці томів додано покажчики мотивів, словнички і німецькомов. анотов. зміст текстів. Найбільший внесок у підготовку та редагування «Е. з.» зробили В. Гнатюк (21 кн.) та І. Франко (9 кн.); ред. і співред. окремих томів — М. Грушевський (т. 1, 2), Ф. Колесса (т. 11, 39–40), С. Людкевич (т. 21, 22), І. Свєнціцький (т. 31–32). Перші томи подають зібрання матеріалів з певних місцевостей. Частина томів представляє корпуси народознав. матеріалів окремих збирачів: «Етнографічні матеріали з Угорської Русі» В. Гнатюка (т. 3, 4, 9, 25, 29, 30), «Галицько-руські народні пісні з мелодіями. Зібрав у селі Ходовичах І. Колесса» (т. 11), репертуар нар. оповідача Р. Чмихала з с. Денисівка на Полтавщині, записаний В. Лесевичем (т. 14). Більшість томів містить системат. жанр. і темат. збірки: «Галицько-руські народні легенди» (т. 12, 13), «Галицько-руські анекдоти» (т. 16), «Знадоби до галицько-руської демонології», «Знадоби до української демонології» (т. 15, 33, 34), «Коломийки» (т. 17, 18, 19), «Народні оповідання про опришків» (т. 26), «Колядки і щедрівки» (т. 35, 36), «Українські народні байки (звіриний епос)» (т. 37–38; усі — зібрані В. Гнатюком), «Галицько-руські казки» і «Галицько-руські новели» (зібрав О. Роздольський; т. 7, 8), «Галицько-руські народні приповідки» (зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко; т. 10, 16, 23–25, 28), «Галицько-руські народні мелодії» (записав на фонограф О. Роздольський, редагував С. Людкевич; т. 21, 22), «Похоронні голосіння», «Похоронні звичаї та обряди» (зібрали І. Свєнціцький і В. Гнатюк; т. 31–32), «Народні пісні з Галицької Лемківщини» (записав Ф. Колесса; т. 39–40). «Е. з.» привернув увагу наук. громадськості, здобув позитивну оцінку відомих укр. та іноз. учених як одне з фундам. й авторитет. джерел фольклористики та етнографії. 1976 у Нью-Йорку вийшов том «Е. з.» — «Моє рідне село Ценів у Бережанщині» І. Мартинюка.
Р. Ф. Кирчів
Додаткові відомості
Завантажити статтю
