Ефіопія, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія

Визначення і загальна характеристика

ЕФІО́ПІЯ, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія (Ītyopʼiya, Ītyopʼiya Federalawi Demokrasiyawi Ripeblik) — держава на Сході Африки. На Пн. Сх. межує з Ерітреєю і Джібуті, на Сх. і Пд. Сх. — з Сомалі, на Пд. Зх. — з Кенією, на Зх. і Пн. Зх. — з Су­даном. Пл. бл. 1,1 млн км². Насел. 64,12 млн осіб (2001): кушити (оромо, сомалійці) — 40 %, семіти (амхари, тиґраї) — 32 % та ін. Міське насел. складає 15 %. Держ. мова — амхарська. Віро­сповіда­н­ня: мусульмани — 43 %, християни — 37 %, місц. традиц. вірува­н­ня — 20 %. Столиця — Аддіс-Абеба (2,4 млн осіб). Адм. поділ: 9 штатів і федерал. столиця. Держ. устрій — парламент. республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — двопалат. парламент (Палата федерації і Палата нар. пред­ставників). Грош. одиниця — бір. Член ООН, Афр. союзу.

Найдавніше держ. утворе­н­ня в Африці. Пн. частина сучас. Е. у 2–10 ст. була тер. держави Аксум. На 15 ст. припадає роз­квіт Абіс­сінії (за­старіла назва Е.). У 16 ст. війни з мусульманами при­звели до послабле­н­ня централіз. влади та феодал. роз­дробленості. 1855 від­булося обʼ­єд­на­н­ня країни у сучас. межах. Від 1890 — італ. колонія (1936–41 — у складі Італ. Сх. Африки). 1952 на федерат. засадах при­єд­нано Ерітрею. 1974, після військ. пере­вороту, Е. проголошено республікою. Збройна боротьба Нар. фронту визволе­н­ня Ерітреї з ефіоп. владою завершилася 1993 від­окремле­н­ням Ерітреї та втратою до­ступу до моря. Сутички між Е. та Ерітреєю продовжувалися 1998–2000, однак пита­н­ня про держ. кордони залишилося неврегульованим.

Більшу частину тер. за­ймає Абіс­сін. нагірʼя з серед. вис. 1675 м, глибоко роз­член. річками. Найвища точка — г. Рас-Дашен (4620 м). Клімат субтропіч. (на Абіс­сін. нагірʼї виразні висотні зони рослин­ності), у западині Афар — надсухий. У зоні, роз­таш. нижче 1830 м над р. м., середньорічна температура — +27 °С, середньорічна кількість опадів — 510 мм. У субтропіч. зоні (1830–2440 м над р. м.), від­повід­но, +22 °С, 510–1530 мм. Рослин­ність від пустел. до тропіч. та альпій. луків у горах. Серед пред­ставників фауни — жирафи, леопарди, бегемоти, леви, слони, антилопи, носороги, шакали, гієни, мавпи, орли, соколи, бусоли, куропатки, чирки. Є поклади золота, міді, калію, залізної руди.

Пром-сть практично не роз­вивається. Від­стале землеробство і скотарство. Пл. орних земель складає 12 %. Осн. с.-г. культури: кукурудза, сорго, сочевиця, коренеплоди. 80 % насел. зайнято у с. госп-ві, однак Е. не забезпечує внутр. продовол. потреб. Багаторічні посухи. ВВП складає 35 млрд дол. США, у роз­рахунку на одну особу — 560 дол. США. Екс­портує бавовну, каву, тютюн, текс­тиль; імпортує нафто­продукти, буд. матеріали, с.-г. машини. Гол. торг. партнери: Судан, Італія, Німеч­чина, США, Ерітрея, Велика Британія, Японія, Корея. Серед культур. памʼяток — висічені в скелях церкви побл. м. Лалібела (12–13 ст.), стели м. Тійо, стародав. Аксум, археол. роз­копки у долинах Аваша й Омо, істор. памʼятки Фазиль-Ґеббі, нац. парк «Зимін». Е. ви­знала незалежність України 2 січня 1992, дипломат. від­носини між країнами встановлено 1 квітня 1993.

В. І. Ткаченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю