Ефтіміу Віктор

ЕФТІМІ́У Віктор (Eftimiu Victor; 24. 01. 1889, с. Бобоштиця, нині Албанія — 27. 11. 1972, Бухарест) — румунський письмен­ник. Акад. Румун. академії (1948). Герой Соц. Праці (1969). Від 1905 жив у Бухаресті, де закін. ліцей. Очолював Нац. театр (1920–21, 1930, 1944–45), СП Румунії (1944–48). Автор пʼєс (більшість — віршовані), серед яких чільне місце посідають цикли про нац. і давньогрец. міфології, середньовічну історію (найві­доміша — казка-феєрія «Înşir-te mărgărite» / «Нанизуйся, перлино», 1911), пʼєс на морал.-етичні теми; поет. зб. «Рoemele singurătăţii («Вірші самотини», 1912), «Lebedele sacre» («Священ­ні лебеді», 1920), «Noaptea subterană» («Під­земна ніч», 1933), «În gloria patriei» («На славу батьківщині», 1967), «Сosmos» («Космос», 1971). У пʼєсі «Тheochrys» («Теохріс», 1933) викори­став давньословʼян. міфологію. Звертався до образу П. Могили (сонет «Movilă»). У поемі «Dreptatea lui Ion Voda» («Іонвода Лютий», 1971) змалював лицар. звитяжність запороз. козаків, які при­йшли на допомогу господарю Молдавії, котрий ви­ступив 1574 проти турків. Пере­клав драму «Борис Годунов» О. Пушкіна.

Завантажити статтю