Ефузивні гірські породи
ЕФУЗИ́ВНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ — магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок застигання вулканічної лави на земній поверхні. Значна частина Е. г. п. є продуктами вивержень підвод. вулканів. Найрозповсюдженіші базальти, андезити та проміжні між ними різновидності, рідше зустрічаються дацити і ліпарити (ріоліти), інколи — лужні (фоноліти, лейцітити) й ультраосновні (коматеїти) породи. Е. г. п. зазвичай складені вулканіч. склом, дріб. кристалами (мікролітами) та порфір. вкраплениками, що обумовлює їх порфір. структуру. Текстура — флюїдальна, мигдалекам’яна. Існують одинарна та подвійна системи номенклатури Е. г. п. За першою (прийнята у Великій Британії та США) застосувують один термін для порід різного віку та різного ступ. їх змін, за другою (у більшості Європ. країн) назва порід залежить від міри її зміни та віку. Рос. геологи О. Заварицький і В. Лодочников запропонували подвійну номенклатуру з зазначенням відповідності складу палеотип. різновидності первин. (кайнотип.) породам. Незмінні, або кайнотипні Е. г. п.: вулканічне скло, ліпарит, трахіт, базальт; змінені, або палеотипні: порфірит, діабаз, ортофір. Унаслідок виливів найрухоміших лав осн. складу формуються обширні поля платобазальтів (Індостан, Сибір) або потоки і їх серії серед. потуж. 100 м і протяжністю 100 км. В’язкі лави кислого складу утворюють короткі (однак подекуди досить потужні) потоки та куполи. В Україні широко розповсюджені Е. г. п. різного віку та складу на Закарпатті, у Карпатах, на Волино-Поділлі, в Криму, Дніпров.-Донец. западині. Їх використовують як буд., облицюв. матеріал та сировину для кам’яного лиття. Є рудовміщуючими та рудогенеруючими породами для золото-поліметаліч. і мідних руд Волині та ін. вулканіч. р-нів.