ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Жід Андре

ЖІД Андре (Gide André, 22. 11. 1869, Париж – 19. 02. 1951, там само) – французький письменник. Закін. Ельзас. школу в Парижі (1889). Дебютував 1890 біогр. освідченням-ультиматимумом у коханні «Les Cahiers d’André Walter» («Нотатники Андре Вальтера»), отримавши згодом можливість відвідувати символіст. салон С. Малларме. У роздумах про чистий світ ідей («Le Traité du Narcisse» / «Трактат про Нарциса», 1891) дійшов висновку, що ні істиною, ні красою, ні досконалістю володіти не можна – лише інтуїтивно відчувати їх. У творі «Les Nourritures terrestres» («Їства земні», 1897) Ж. апологізував бідність і слабкість через поет. поєднання ознак символізму, філософії гедонізму, аспектів модернізму та настроїв екзистенціалізму. Свобода у нього реалізується у самопізнанні, через відповідальність героя та передбачає вільний вибір. Значно вплинув на розвиток європ. прози роман «Les Faux-Monnayeurs» (1925; Нобелів. премія, 1947; перекл. українською мовою В. Шовкуна – «Фальшивомонетники», К., 2005), у якому відображено одночасно події та зусилля романіста відтворити ці події на папері, коли відбувається діалог автора і персонажів. Від кін. 20-х рр. Ж. зайнявся актив. громад.-політ. діяльністю, зокрема 1933–34 брав участь у роботі Комітету письменників-антифашистів, 1935 – у 1-му Міжнар. конгресі оборони культури. 1936, гадаючи, що комунізм здатен протистояти соц. нерівності (роздуми Ж. на цю тему опубл. у ж. «Червоний шлях», Х., 1935, № 12), відвідав разом із нідерланд. письменником Дж. Ластом СРСР (цій події присвяч. д/ф «Голландський друг», 2005, реж. П.-Я. Сміт, Нідерланди). 20 червня з трибуни Мавзолею В. Леніна Ж. виголосив промову з приводу смерті М. Горького, у якій визнав ідею зв’язку літ-ри та політики. Однак досить швидко він зрозумів спорідненість сталін. і фашист. режимів. Враження від поїздки виклав у кн. «Retour de l’URSS» (1936; рос. перекл. – «Возвращение из СССР: Два взгляда из-за рубежа», Москва, 1980; укр. – «Повернення з СРСР» // «Всесвіт», 1990, № 7), у якій зокрема викрив фальш колективізації, стаханов. руху, соц. і екон. систем («В Харківській області заборгованість [вчителям] 724 тис. рублів… Як вчителі ще досі живі і, перед тим, як буде ліквідована неграмотність, чи не станем ми свідками ліквідації вчителів?»). З поч. 2-ї світової війни Ж. обстоював цінність традиції та минувшини. У серії інтерв’ю для ж. «Le Figaro» 1941–42 висловив нову концепцію свободи, декларувавши, що абсолютна свобода знищує і індивіда, і суспільство, – отож, свобода повинна бути пов’яз. з дисципліною та взаємовідповідальністю. Кн. есе «Feuillets d’automne» («Осіннє листя», 1949) є своєрід. духов. заповітом Ж. з вірою у гідність людини. Про окремі риси його творчості написали праці укр. літературознавці В. Пащенко, Д. Затонський, З. Лібман.

Тв.: Le Voyage d’Urien. Paris, 1893; Paludes. Paris, 1895; Philoctète. Paris, 1899; L’Immoraliste. Paris, 1902; Les Caves du Vatican. Paris, 1914; La Symphonie pastorale. Paris, 1919; L’École des Femmes. Paris, 1929; Geneviève. Paris, 1936; Thésée. Paris, 1946; укр. перекл. – З «Щоденника» // Сучасність. 1961. № 3; Подорож по льодовому морю // Там само. 1991. № 10.

Літ.: J. O’Brien. Portrait of André Gide. London, 1953; W. Fowlie. André Gide: His Life and Art. New York, 1965; G. D. Painter. André Gide: A Critical Biography. New York, 1968; Моруа А. Андре Жід / Пер. з франц. // Всесвіт. 1990. № 4; Еремеев Л. А. Роман идеи // Еремеев Л. А. Французский литературный модернизм: Традиции и современность. К., 1991; M. Claude. Gide. Paris, 1995; Камю А. Мистець у в’язниці: Андре Жид / Пер. з франц. Х., 1998; Криворучко С. К. Еволюція особистості у творчості Андре Жіда. Х., 2009.

С. К. Криворучко

Основні твори

Le Voyage d’Urien. Paris, 1893; Paludes. Paris, 1895; Philoctète. Paris, 1899; L’Immoraliste. Paris, 1902; Les Caves du Vatican. Paris, 1914; La Symphonie pastorale. Paris, 1919; L’École des Femmes. Paris, 1929; Geneviève. Paris, 1936; Thésée. Paris, 1946; укр. перекл. – З «Щоденника» // Сучасність. 1961. № 3; Подорож по льодовому морю // Там само. 1991. № 10.

Рекомендована література

  1. J. O’Brien. Portrait of André Gide. London, 1953;Google Scholar
  2. W. Fowlie. André Gide: His Life and Art. New York, 1965;Google Scholar
  3. G. D. Painter. André Gide: A Critical Biography. New York, 1968;Google Scholar
  4. Моруа А. Андре Жід / Пер. з франц. // Всесвіт. 1990. № 4;Google Scholar
  5. Еремеев Л. А. Роман идеи // Еремеев Л. А. Французский литературный модернизм: Традиции и современность. К., 1991;Google Scholar
  6. M. Claude. Gide. Paris, 1995;Google Scholar
  7. Камю А. Мистець у в’язниці: Андре Жид / Пер. з франц. Х., 1998;Google Scholar
  8. Криворучко С. К. Еволюція особистості у творчості Андре Жіда. Х., 2009.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Жід Андре / С. К. Криворучко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-18135

Том ЕСУ:

9-й

Дата виходу друком тому:

2009

Дата останньої редакції статті:

2009

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

18135

Кількість переглядів цього року:

62

Схожі статті

Муссінак
Людина  | Том 22 | 2020
В. І. Ткаченко
Араґон
Людина  | Том 1 | 2001
В. І. Пащенко
Золя
Людина  | Том 10 | 2010
В. І. Ткаченко

Нагору