Жованик Павло Микитович
ЖОВА́НИК Павло Микитович (16(29). 02. 1902, с. Дмитрівка, нині смт Бахмац. р-ну Черніг. обл. — 25. 08. 1992, Харків) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук (1960), професор (1964). Закін. Київ. вет.-зоотех. інститут (1929). Відтоді працював вет. лікарем; від 1931 — в Укр. НДІ експерим. ветеринарії (Харків): 1939–41 — заступник директора з наук. питань, 1944 — директор Київ. філії, 1946–80 — завідувач відділу вивчення хвороб рогатої худоби, лаб. вивчення бруцельозу, 1980–85 — наук. консультант. Розробляв методи прижиттєвої діагностики бруцельозу тварин з використанням гуморал. і клітин. реакцій імунітету; обґрунтував систему протибруцельоз. щеплень.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бруцельоз великої рогатої худоби. К., 1946; Разработка метода оздоровления стада крупного рогатого скота от бруцеллеза путем вакцинопрофилактики // Науч. тр. Укр. НИИ эксперим. ветеринарии. Х., 1956. Т. 23; Бруцеллез. К., 1975 (співавтор); Вакцинопрофилактика в системе мер борьбы с бруцеллезом // Ветеринария. 1983. № 5 (співавтор); Бруцеллез сельскохозяйственных животных. К., 1991 (співавтор).
Рекомендована література
- Бабкін А. Ф. Жованик Павло Микитович (1902–1992) // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001.
Завантажити статтю
Людина 
