Жовтневий район

ЖОВТНЕ́ВИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Миколаївської області. Утвор. 1938 з центром у с. Жовтневе (до 1789 — Вітовка, до 1938 — Богоявленськ; від 1961 — місто рай. підпорядкування, від 1973 — у межах міста обл. значення Миколаєва). Жит. зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало понад 5 тис. мешканців р-ну, з них бл. 2 тис. загинуло. Пл. 1,4 тис. км². Насел. 54 763 особи (без Миколаєва; 2001): українців — 79 %, росіян — 16 %. Проживають також білоруси, молдавани, євреї, німці, азербайджанці, вірмени, грузини, греки. У складі р-ну — смт Воскресенське та Первомайське, 42 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Горохівка, Грейгове, Засілля, Котлярове. Лежить у пд. частині Причорномор. низовини. Поверхня — пологохвиляста і плоска лесова (на Пд. — алювіальна) рівнина. Є джерела мінерал. вод, поклади вапняків, піску, глини. Пд.-зх. частину омивають води Бузького лиману. На Пн. Зх. протікає р. Інгул. Центр і Пд. р-ну змережений каналами Інгулец. зрошувал. системи. Ґрунти переважно чорноземні південні малогумусні та темно-каштанові. Зустрічаються лучно-чорноземні, лучно-каштанові осолоділі та дернові піщані. На схилах балок і ярів — суха типчак.-ковил. рослинність. У Ж. р. — заказники місц. значення «Балабанівка», «Галицинівка», «Мішково-Погорілове». Підпр-ва здебільшого спеціалізуються на переробленні продукції АПК. Серед найбільших — ТОВ «Сандора». На Жовтневщині — 77 с.-г. підприємств та 430 фермер. госп-в. Пл. с.-г. угідь бл. 113 тис. га, з них орних земель — 100 тис. га. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерна, овочів, фруктів, винограду, цукр. буряків, соняшнику. Розвинуті скотарство, свинарство, птахівництво, рибництво. У Ж. р. — 35 заг.-осв. шкіл, 31 дитсадок; Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН (с. Полігон); центр. рай. лікарня, поліклініка, 2 дільничні лікарні, 30 фельдшер.-акушер. пунктів, 10 лікар. амбулаторій; 38 клубів і Будинків культури. У селах р-ну — 60 пам’ятників і обелісків та 374 пам’ятки археології.

О. М. Стахурський