Жорданія Вахтанг Гівійович

Визначення і загальна характеристика

ЖОРДА́НІЯ Вахтанг Гіві­йович ( ; 09. 12. 1942, Тбілісі — 04. 10. 2005, містечко Бродуей, шт. Вірджинія, США) — грузинський диригент, педагог. Народний артист УРСР (1983). 1-а премія Між­нар. конкурсу диригентів Г. фон Караяна (Берлін). Закін. Тбіліс. (1966; кл. фортепіано Е. Ексанішвілі, диригува­н­ня — О. Димитріаді) та Ленінгр. (нині С.-Петербург, 1969; кл. диригува­н­ня Е. Грикурова) консерваторії. 1970–73 — асист. гол. диригента симф. оркестру Ленінгр. філармонії. Був гол. диригентом симф. оркестрів Ленінгр. радіо і телебаче­н­ня (1973–74), Саратов. (РФ, 1974–77), Харків. (1977–83, також худож. кер.) філармоній. Водночас 1974–77 — доцент Саратов. консерваторії, 1977–83 — проф. Харків. ін­ституту мистецтв. 1983 ви­їхав до Швеції, згодом — США, де дебютував в Карнеґі-Голл з Амер. симф. орке­стром. 1985–92 очолював симф. оркестр м. Чат­тануґа (шт. Тен­несі), 1991–93 — м. Спокан (шт. Вашинґтон). Був за­прошеним диригентом симф. оркестру Корей. радіо (Сеул), від 2002 — гол. диригентом і худож. кер. симф. оркестру м. Тегу (Пд. Корея). Водночас від 1995 Ж. очолював також Рос. федерал. симф. оркестр. Під його керівництвом записано музику до фільмів «Соломʼяний капелюшок» (1974, реж. Л. Квініхідзе), «Зірка принадливого щастя» (реж. В. Мотиль; обидва — «Ленфільм»), «Дерсу Узала» (реж. А. Куросава, «Мосфільм»; обидва — 1975). У 2001 Ж. заснував у Харкові між­нар. конкурс диригентів «Вахтанг Жор­данія — Третє тисячолі­т­тя».

Літ.: Антонова Е. Вахтанг, рус­ский дирижер // Завтра. 1997, 25 фев.; Игнатьева М. Все — в имени тебе моем // Культура. 1998. № 14; Vakhtang Jordania: [Некролог] // The Independent. 2005, 31 oct.

Ю. В. Янко

Завантажити статтю