Жорданія Вахтанг Гівійович

ЖОРДА́НІЯ Вахтанг Гівійович ( ; 09. 12. 1942, Тбілісі — 04. 10. 2005, містечко Бродуей, шт. Вірджинія, США) — грузинський диригент, педагог. Народний артист УРСР (1983). 1-а премія Міжнар. конкурсу диригентів Г. фон Караяна (Берлін). Закін. Тбіліс. (1966; кл. фортепіано Е. Ексанішвілі, диригування — О. Димитріаді) та Ленінгр. (нині С.-Петербург, 1969; кл. диригування Е. Грикурова) консерваторії. 1970–73 — асист. гол. диригента симф. оркестру Ленінгр. філармонії. Був гол. диригентом симф. оркестрів Ленінгр. радіо і телебачення (1973–74), Саратов. (РФ, 1974–77), Харків. (1977–83, також худож. кер.) філармоній. Водночас 1974–77 — доцент Саратов. консерваторії, 1977–83 — проф. Харків. інституту мистецтв. 1983 виїхав до Швеції, згодом — США, де дебютував в Карнеґі-Голл з Амер. симф. оркестром. 1985–92 очолював симф. оркестр м. Чаттануґа (шт. Теннесі), 1991–93 — м. Спокан (шт. Вашинґтон). Був запрошеним диригентом симф. оркестру Корей. радіо (Сеул), від 2002 — гол. диригентом і худож. кер. симф. оркестру м. Тегу (Пд. Корея). Водночас від 1995 Ж. очолював також Рос. федерал. симф. оркестр. Під його керівництвом записано музику до фільмів «Солом’яний капелюшок» (1974, реж. Л. Квініхідзе), «Зірка принадливого щастя» (реж. В. Мотиль; обидва — «Ленфільм»), «Дерсу Узала» (реж. А. Куросава, «Мосфільм»; обидва — 1975). У 2001 Ж. заснував у Харкові міжнар. конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія — Третє тисячоліття».

Рекомендована література

1. Антонова Е. Вахтанг, русский дирижер // Завтра. 1997, 25 фев.;
   Google Scholar Internet
2. Игнатьева М. Все — в имени тебе моем // Культура. 1998. № 14;
   Google Scholar Internet
3. Vakhtang Jordania: [Некролог] // The Independent. 2005, 31 oct.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю