Жук Борис Касянович
ЖУК Борис Касянович (13. 05. 1878, Київ — 22. 11. 1960, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) — колекціонер, археолог. Син К. Жука. Закін. Петров. с.-г. академію у Москві та Археол. інститут у С.-Петербурзі. Викладав у гімназії. Від 1921 — експерт Всеукр. істор. музею ім. Т. Шевченка. Викл. Київ. археол. інституту (від 1923) та муз. і текстил. відділення пед. факультету Київ. худож. інституту (1924–35), Київ. університету. 1937 працював у музеях України, читав лекції з ужитк. мистецтва. Укр. упр. мистецтв організувало під його керівництвом системат. обстеження й вилучення з закритих молитов. будинків Поділля предметів з наук.-музей. значенням для передачі до Вінн. обл. музею (надійшло бл. 6-ти тис. речей). Виступав на захист соборів і церков. 1937–38 особисте втручання Ж. врятувало призначені до спалення 580 ікон Києво-Печер. лаври. 1938 — проф. Київ. театр. інституту. 1938–43 — заступник директора з наук. частини у Музеї укр. нар. мистецтва та наук. консультант при істор.-культур. заповіднику. 1943 вивіз власну колекцію (зокрема ювелірні вироби часів Київ. Русі — предмети зі скарбу 1842, знайденого побл. Десятин. церкви). Мешкав у Зх. Німеччині.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Керамічний пам’яток Київського Дитинця. К., 1930; Метода виображення натури на народніх килимах Центральної України в XVIII столітті: Спроба дослідж. К., 1931; Пояси східного походження // Наша культура. 1952. Ч. 3(168); Советские археологические музеи и их руководители // Вест. Ин-та по изучению СССР. 1956. Т. 1(18); Пожары в Киеве в 1941 году // Там само. Т. 2(19).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
