Жукович Платон Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ЖУКО́ВИЧ Платон Микола­йович (Жукович Платон Николаевич; 26. 09 (08. 10). 1857, м. Пружани Гроднен. губ., нині Білорусь — 13. 12. 1919, Петро­град, нині С.-Петербург) — російський історик Церкви. Доктор церк. історії (1901), член-кореспондент РАН (1918). Дійсний член НТШ (1910). Закін. Литов. духовну семінарію (Вільно, нині Вільнюс; 1877) і С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богословʼя (1881), де також захистив магістер. дис. 1883. Не прийняв пропозицію викладати у Київ. духов. академії. 1883 — на­глядач Вілен. чол. духов. училища; 1884–91 — викладач Литов. духов. семінарії; 1891–1910 — у С.-Петербур. духов. академії: від 1894 — екс­траординар., від 1901 — ординар. професор кафедри рос. громадян. історії. Як пред­ставник Петро­град. духов. академії на Поміс. соборі РПЦ 1917–18 об­стоював ідею від­новле­н­ня патріаршої форми правлі­н­ня РПЦ і виборів Патріарха. Від січня 1919 — спів­роб. від­ділу рукописів Петро­град. публ. б-ки. Усі його праці з історії Церкви у Великому Князівстві Литовському та Речі Посполитій, особливо доктор. дис. «Сеймовая борьба православного западнорус­ского дворянства с церковной унией до 1609 г.» (1901), та публікації документів належать до класики і понині зберігають наук. цін­ність завдяки великій кількості фактич. матеріалу (частина викори­станих Ж. архів. матеріалів втрачена), фундаменталізму наук. опрацюва­н­ня й важливості автор. висновків, його прагнен­ню до обʼєктивності (можливої для того часу і цензур. умов). У праці «Сеймовая борьба православного западнорус­ского дворянства с церковной унией с 1609 г. до 1632 г.» (вып. 1–6, С.-Петербург, 1903–12), високо оціненій М. Грушевським, охарактеризував боротьбу православ. українців і білорусів проти реліг. утисків з боку Катол. Церкви та польс. влади.

Пр.: Кардинал Гозий и польская церковь его времени. С.-Петербург, 1882; О реформации в Польще // Христиан. чтение. 1883. Ч. 1; Христианское испове­дание католической веры, из­дан­ное от имени Петроковского синода 1551 года // Там само. 1885. Ч. 1–2; Об основании и устройстве Главной духовной семинарии при Виленском университете (1803–1832). С.-Петербург, 1887; Сенатор Новосильцев и виленский профес­сор Голуховский // Истор. вест. 1887. № 9; О профес­сорах богословского факультета Виленского университета в настоящем столетии. С.-Петербург, 1888; Попечитель Новосильцев в сетях базилианской интриги // Литов. епарх. ведомости. 1888. № 39; Рус­ская граж­данская история. С.-Петербург, 1895; Борьба против унии на современ­ных ей литовско-польских се­ймах (1595–1600). С.-Петербург, 1897; Из лекций по рус­ской граж­данской истории, читан­ных… в 1900–1901 гг. С.-Петербург, 1901; Запорожские гетманы Бородавка и Сагайдачный в своих последних церковных и политических делах // Христиан. чтение. 1906, янв.; Брестский собор 1591 года: по новооткрытой грамоте, содержащей деяния его // Изв. Отдел. рус. языка и словесности Император. АН. 1907. Т. 12, кн. 2; Первое вмешательство запорожских казаков в сеймовую борьбу с церковной унией // Христиан. чтение. 1907. Т. 223; О неиз­дан­ных сочинениях Иосафата Кунцевича // Там само; Взгляд проф. прот. М. К. Бобринского на общий ход униатского во­проса в 19 в. // Там само. Т. 225; Протестация митрополита Иова Борецкого и других западно-рус­ских иерархов // Статьи по славяноведению. С.-Петербург, 1909. Вып. 3; Жизнеописание митр. Иосифа Вельямина Рутского, со­ставлен­ное митр. Рафаилом Корсаком и сочинение Рутского об улучшении внутрен­него строя униатской церкви // Христиан. чтение. 1909. Т. 231; Материалы для истории Киевского и Львовского соборов 1629 г. // Зап. С.-Петербур. духов. академии. 1911. Т. 8; Неиз­дан­ное рус­ское сказание о Жировицкой иконе Божией Матери // Изв. Отдел. рус. языка и словесности Император. АН. 1912. Т. 17, кн. 2; Рос­сия под скипетром Романовых: Очерки из рус­ской истории за время 1613 по 1913. С.-Петербург, 1912; Москва, 1991.

Літ.: Проводы Платона Николаевича Жуковича. Вильно, 1891 // Литов. епарх. ведомости. 1891. № 42; Голубев С. Т. Отзыв о сочинении проф. П. Н. Жуковича «Сеймовая борьба православного западнорус­ского дворянства с церковной унией до 1609 г.» (СПб., 1901). С.-Петербург, 1904; Тридцатилетний юбилей проф. П. Н. Жуковича // Церк. вест. 1911, 8 сент.; Грушевський М. Остан­ні випуски праці проф. Жуковича про реліґійні від­носини ХVІІ в. // Зап. НТШ. 1913. Т. 113; Памятная книжка С.-Петербургской Духовной академии на 1915 г. Петро­град, 1916; П. Н. Жукович: Некролог // Дела и дни. 1920. Кн. 1; Харлампович К. В. Платон Миколаєвич Жукович: біо­графічний нарис // Зап. істор.-філол. від­ділу УАН. 1923. Кн. 6; Дорошенко Д. Огляд української історіо­графії. Прага, 1923; Пальмов И. С. Записка об ученых трудах проф. П. Н. Жуковича // Изв. РАН. Сер. 6. 1919. Т. 13, № 1; История исторической науки в СССР. Дооктябрьский период: Библио­графия. Москва, 1965.

ДА: Рос. нац. б-ка, Від­діл рукописів. Ф. 341, спр. 469, ф. 354, спр. 55, ф. 558, спр. 86, 120–121, ф. 574, оп. 2, спр. 65, ф. 874, оп. 1, спр. 33.

В. І. Ульяновський

Завантажити статтю