Жуковська Любов Гнатівна
ЖУКО́ВСЬКА Любов Гнатівна (16. 10. 1930, Харків) — скульпторка. Дружина Д. Сови. Заслужений діяч культури Польщі (1977). Член НСХУ (1962). Закін. Харків. худож. інститут (1958; викл. І. Мельгунова, М. Рябінін). Відтоді працювала у ньому (згодом худож.-пром. інститут, до 1991 з перервами): 1984–89 — завідувач кафедри скульптури, 1984–91 — доцент Учасниця респ., всесоюз. мистецьких виставок від 1960. Створювала пам’ятники, меморіали, надгробки, скульптури, портрети, 1959–88 — у співавт. з чоловіком. Окремі роботи зберігаються у Харків. ХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Львів. музеї образотвор. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — «Партизанка Л. Убийвовк» (1958, Полтава), «Братерство по зброї. Камінь плаче» (1970, м. Познань, Польща), «Г. Сковорода» (1972, с. Сковородинівка Золочів. р-ну Харків. обл.), студент. батальйону Харків. університету (1986, встановлено 2000); надгробок О. Кокелю (1959, Харків), меморіал маршалу І. Конєву (1988, смт Солоницівка Дергачів. р-ну Харків. обл.); скульптури — «Літо» (1960-і рр.), «Мрії», «Полудень» (обидві — 1960), «Прибалтійський рибалка», «Сон» (обидві — 1961), «Мир» (Донецьк), «Тривожна молодість» (1962), «Н. Бурмак», «Дівчина» (обидві — 1963), «Повернувся» (1965), «Материнство», «Студентка», «Біля води» (усі — 1970-і рр.), «Син» (серед. 1980-х рр.), «Спляча муза» (1995), «Орфей» (2000), «Русалка» (2001), «О. Пушкін» (2002).
Рекомендована література
- Житницкий А. З. Рабочий день скульптора: О творчестве Л. Жуковской и Д. Совы // КЗ.1960, 29 сен.