Жуматій Іон (Іван) Дорофійович
ЖУМА́ТІЙ Іон (Іван) Дорофійович (01(14). 12. 1909, с. Синюхін Брід Херсон. губ., нині Первомай. р-ну Микол. обл. — 10. 09. 1997, Ки-шинів) — живописець. Заслужений діяч мистецтв Молдав. РСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1947; викл. М. Петров). У Кишиневі: 1948–50 — голова СХ, 1952–62 — директор Держ. ХМ Молдав. РСР; водночас викл. 1951–62 Респ. худож. училища, 1965–89 — Політех. інституту. Учасник мистецьких виставок від 1940. Персон. — у Кишиневі (1956, 1964, 1967, 1975), м. Фалешть (Молдова, 1973). Створював пейзажі, портрети, жанр. картини з життя молдав. народу та на істор.-рев. тематику. Для творчості Ж. характерні щирий ліризм, вміння створювати виразні опоетизов. образи. У 1960-і рр. відійшов від світлотіньової фактури класич. живопис. письма; почав експериментувати з кольором: з’явилися експресивність, пастозність, життєрадісність; кольор. гамою відображав красу рідного краю, виражав почуття до жінки. Окремі роботи зберігаються у Нац. ХМ Молдови (Кишинів). Портрет Ж. виконав Г. Саїнчук (1959). Одну з вулиць Кишинева названо на честь Ж.
Тв.: «Повернення нагороджених» (1948), «Іон Солтис» (1950; 1956), «Коваль Татару» (1952), «У музеї», «Колгоспний сторож» (обидва — 1954), «Весна», «Іній» (обидва — 1955), «Художник Р. Окушко», «Автопортрет» (обидва — 1956), «Схід сонця на Дністрі» (1957), «Маріуца» (1960), «1918-й рік. Молдавські більшовики у В. Леніна» (1962), «Весняний день» (1964), «На сторожі мирного неба» (1965), «Дойна» (1966), «Клятва (Г. Котовський)», «Подруги» (обидва — 1968), «Конференція більшовиків Румунського фронту», «Зорі комунізму (В. Ленін)» (обидва — 1969), «Герой Радянського Союзу О. Бельський» (1970) «Після роботи» (1971), «Капітан В. Ураков», «Перша борозна» (обидва — 1972), «Студентський загін» (1974), «Березень 1944 року» (1975), «Ні кроку назад» (1981); серія «Дніпровські пейзажі» (1960-і рр.).
Літ.: Тараманян А. Взволнованное творчество // Молдова. 1969. № 12; Чезза Л. Ион Дорофеевич Жуматий. Кишинев, 1970.
К. М. Манолаке
Основні твори
«Повернення нагороджених» (1948), «Іон Солтис» (1950; 1956), «Коваль Татару» (1952), «У музеї», «Колгоспний сторож» (обидва – 1954), «Весна», «Іній» (обидва – 1955), «Художник Р. Окушко», «Автопортрет» (обидва – 1956), «Схід сонця на Дністрі» (1957), «Маріуца» (1960), «1918-й рік. Молдавські більшовики у В. Леніна» (1962), «Весняний день» (1964), «На сторожі мирного неба» (1965), «Дойна» (1966), «Клятва (Г. Котовський)», «Подруги» (обидва – 1968), «Конференція більшовиків Румунського фронту», «Зорі комунізму (В. Ленін)» (обидва – 1969), «Герой Радянського Союзу О. Бельський» (1970) «Після роботи» (1971), «Капітан В. Ураков», «Перша борозна» (обидва – 1972), «Студентський загін» (1974), «Березень 1944 року» (1975), «Ні кроку назад» (1981); серія «Дніпровські пейзажі» (1960-і рр.).
Рекомендована література
- Тараманян А. Взволнованное творчество // Молдова. 1969. № 12;
- Чезза Л. Ион Дорофеевич Жуматий. Кишинев, 1970.