Журавель Микола Володимирович
ЖУРАВЕ́ЛЬ Микола Володимирович (13. 08. 1960, м. Магнітогорськ, РФ) — живописець, графік і скульптор. Член НСХУ (1995), мист. об’єдн. «БЖ-АРТ» (Київ, 1996). 1-а премія Всеукр. трієнале живопису (Київ, 1998). Закін. Київський художній інститут (1989; викл. М. Компанець, В. Чебаник, А. Чебикін). На творчій роботі. Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1992. Персон. — у Києві (1995, 2003, 2005–06, 2008), Харкові (2003), Нью-Йорку (2004), Москві (2007), Базелі (Швейцарія, 2008). У полотнах Ж. відображено метафіз. панорами люд. духу. Космічна гармонія сфер тримає як свій першопочаток косміч. хаос, що проникає у порядок як цикліч. закон космосу, природи і соціуму. Ж. відтворює складність сучас. урбаніст. середовища. Стилітика його живопису складає єдине матем. ціле з надскладними архіт. розробками. Захоплення архаїч. пластикою, спрощ. формою, пошуком єдності між язичництвом і християнством втілюється в іконогр. техніці левкасу. Образи легкі, піднесені, переважають стримані кольори. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Центрі сучас. мистецтва «Совіарт» (Київ), Сум. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Материнська ніжність», «Справи земні», «Подарунки для душі», «Корабель, що заблукав» (усі — 1993), «Натюрморт на тлі пейзажу», «Бик», «Відпочинок», «Благовість», «Розп’яття» (усі — 1994), «Народження сина», «Трійця» (обидва — 1995), «Подарунки для сина» (2008); скульптура — «Відвертість» (1992), «Не ображайся» (1993); рельєфи — «Прогулянка королів» (1995), «Трансформація вулика» (2005); рамка «Сонячна батарея» (2005).
Рекомендована література
- Микола Журавель. Живопис. Скульптура. Графіка: Каталог. К., 1995;
- Гуренко А., Накорчевський А. «Пасіка» Миколи Журавля // ОМ. 2004. № 2;
- Глушко Н. Микола Журавель — «пасіка» багатогранності // Там само. 2009. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
