Журавка
ЖУРА́ВКА — село Варвинського району Чернігівської області. Центр сільської ради, якій підпорядк. с. Кулишівка. Знаходиться над р. Удай (притока Сули, бас. Дніпра; протікає також невеличка р. Журавка), за 10 км від райцентру, за 30 км від залізнич. ст. Прилуки та за 187 км від обл. центру. Площа 3,59 км2. Насел. 3033 особи (2001, складає 100,3 % до 1989), переважно українці. Вперше згадується під 1618. До поч. Визв. війни під проводом Б. Хмельницького належало князю Корибуту-Вишневецькому. 1654–1782 — сотенне містечко Прилуц. полку. Ж. мала сотенну канцелярію, 2 деревʼяні церкви з козац. школами. У 1880-х рр. тут почали вирощувати мʼяту. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1925 у селі збудовано мʼятний завод, який у довоєнні роки щорічно виготовляв понад 40 % (бл. 80 т) мʼятного масла від заг.-укр. обсягу. 1927 побл. Ж. виявлено археол. памʼятку пізнього палеоліту (див. Журавська стоянка). Під час голодомору 1932–33 померло 236 жит. Від 17 вересня 1941 до 17 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у Ж. — школа, дитсадок, Будинок культури, лікар. амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Функціонують народні хор. колектив «Журавка» та вокал.-інструментал. ансамбль «Квітень», зразк. дит. хореогр. ансамбль «Весел-ка». З Ж. повʼязане життя й діяльність відомої родини Вороних — громад. діяча й педагога Феодосія, його сина математика, чл.-кор. С.-Петербур. АН Георгія, його онука — хірурга Юрія; тут народилися історик, археограф Д. Кравцов, вет. лікар І. Яновський, актор, засл. арт. УРСР В. Любарець, дипломат В. Желіба.