Журавлівка

ЖУРАВЛІ́ВКА  — село Тульчинського району Вінницької області. Центр сільс. ради, якій підпорядк. с. Маяки (до 1957 — Тарасівка). Знаходиться на р. Тульчинка (притока Сільниці, бас. Пд. Бугу), за 10 км від райцентру. Площа 7,4 км². Насел. 1360 осіб (2001), переважно українці. Залізнична ст. Уперше згадується під 1622. На той час Ж. перебувала під владою Польщі. Журавлівці брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, у козац.-селян. повстанні Коліївщина. За Андрусів. перемир’ям 1667 залишилася у межах кордонів Польщі. 1672–99 — у складі Туреччини. Після 2-го поділу Польщі 1793 відійшла до Рос. імперії. У 17 ст. Ж. належала Ободинським, у 18 ст. — графу Потоцькому. Тривалий час була центром волості, яка об’єднувала 12 сільс. насел. пунктів. 1873 тут відкрито нар. однокласне училище. 1882 через тер. Журавлів. волості прокладено залізницю Одеса–Київ. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 26 грудня 1919 побл. Ж. відбувся бій 3-ї Заліз. дивізії Армії УНР із 45-ю дивізією Червоної армії, який закінчився відступом більшовиків до Тульчина. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1957 до Ж. приєднано с. Самгородок і с-ще залізнич. ст. Нині працюють с.-г. підприємства, є лісництво. У Ж. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Від 2008 функціонує жін. вокал. ансамбль нар. пісні «Журавка». Виявлено поселення трипіл., черняхів. і зарубинец. культур. Встановлено обеліск Слави воїнам-землякам, пам’ятник рад. воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, погруддя та пам’ятник Т. Шевченку, мемор. дошки жертвам голодомору та політ. репресій. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі технології шкіри В. Коновал.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю