Журлива Олена

Визначення і загальна характеристика

ЖУРЛИ́ВА Олена (справж. — Котова Олена Костянтинівна; 12(24). 06. 1898, м. Сміла, нині Черкас. обл. — 10. 06. 1971, Кіровоград) — поетеса. Член СПУ (1934). Дебютувала 1909 віршем «Чогось нема — чого, не знаю» у ж. «Рідне слово». Була знайома з Лесею Українкою. У «ЛНВ» опублікувала поезії «На смерть Лесі Українки» (1913, т. 64) та «Волошки» (1917, т. 67; композитор П. Козицький написав на її слова музику). Належала до числа письменників, які гуртувалися довкола ж. «Українська хата» (Київ, 1909–14), — О. Олесь, М. Вороний, Г. Чупринка, П. Тичина, М. Рильський, В. Свідзинський та ін. Друкувалася також у ж. «Рідний край», «Червоний шлях», «Глобус». У її ліриці цього періоду переважають любовні, пейзажні, мариніст. теми, романс. інтонації, неоромант. поетика. Ж. із захопленням сприйняла укр. революцію, переживши пізніше духовну кризу від нездійсн. сподівань. Закін. Київ. ІНО з дипломом канд. філол. н. (1922). Співала у хорі театру «Соловцов» (Київ), 1929–30 — у Харків. опері, гастролювала Україною. Була літ. ред. Держ. видавництва України (Харків, 1925–28). Перша зб. «Металом горно» (1926) засвідчила внутр. роздвоєність поетеси, спробу писати соц. вірші, «на злобу дня», друга — «Багряний світ» (1930; обидві — Харків) — надмір. ідеологізованістю й декларативністю демонструвала подальше ослаблення художності, остаточну відмову від поперед. поетики. Від 1935 — у Москві. 5 жовтня 1938 заарешт., за звинуваченням у антирад. діяльності засудж. до 3-х р. виправно-труд. таборів. Покарання відбувала в Алтай. краї (РФ). 1944–56 учителювала у Дніпропетровську, Харкові, Кіровограді. Після реабілітації Ж. 1957 вийшли зб. «Поезії» (1958), «Земля в цвіту» (1964; обидві — Київ), «Червоне листя» (Дн., 1966), «Вибране» (К., 1974), до яких увійшли вірші різних років. У остан. період творчості писала переважно для дітей: кн. «Хто знає, як рік минає?» (1959), «Голуби» (1962), «Ой, літечко, літо» (1964), «У нашої Наталі» (1969), «На зеленому городі» (1974), «Хазяєчка» (1978; усі — Київ). До 100-річчя від дня народж. Ж. видано зб. «Вибрані поезії» (Сміла) та «Я одна...» (Кіровоград; обидві — 1998). Її ім’ям названо одну з вулиць у Кіровограді, Центр. міську бібліотеку у рідному місті та засн. щорічну літ. премію.

Завантажити статтю