Еґберт Ян
ЕҐБЕ́РТ Ян (Egbert Jan; 26. 05. 1941, Берлін) — німецький політолог. 1961–69 вивчав історію, географію, політологію та педагогіку в навч. закладах м. Марбурґ, Берліна та Братислави. 1969 здобув ступ. д-ра філософії у Марбур. інституті (захистив дис. із проблем становища німців у Словаччині). Від 1971 працював у Гессен. фонді дослідж. миру і конфліктів: 1974–75 — керівник дослідниц. групи із вивчення соціаліст. країн; 1975–93 — в Університеті ім. Й. Ґете (обидва — м. Франкфурт-на-Майні); 1993–2005 — проф., завідувач кафедри політ. наук та історії Університету м. Маннгайм. Від 2005 — на пенсії. Як проф.-гість викладав в Університетах Копенгаґена й Каліфорнії (США). Ред. книжк. серії «Studien zu Konflikt und Kooperation in Osten» («Дослідження конфлікту та співробітництва на Сході»; від 1992), співред. щорічника «Jahrbuch für Historische Kommunismus Forschung» (від 1993). Наукові дослідження: відносини між СРСР і Заходом, нац. рухи у Центр. та Сх. Європі, зокрема в РФ, Україні, Білорусі, Чехії та Словаччині, трансформація політ. систем і зовн. політики у цих країнах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Kommunismus — und was dann? 1974; Bürokratischer Sozialismus — Schansen der Demokratisirung. 1982; Die Zukunft des Friedens. Bd 2. Wiesbaden, 2005 (співавтор); Nationalismus im spät- und postkommunistischen Europa. Bd 1. Baden-Baden, 2008 (cпівавт.).