Ейгер Генріх Вільгельмович
Е́ЙГЕР Генріх Вільгельмович (04. 11. 1923, Харків) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1990), професор (1991). Навч. у Середньоазіат. університеті (Ташкент, 1941–42), закін. Військ. інститут іноз. мов (Москва, 1949). Працював викл. каф. нім. мови Харків. пед. інституту іноз. мов (1950–60); від 1960 — у Харків. університеті: 1967–90 — доцент кафедри нім. філології. Від 1997 — у Німеччині. Наукові дослідження: психолінгвістика, лінгводидактика, штуч. інтелект, теорія перекладу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Психолингвистический аспект паронимии // Вест. Харьков. університета. 1987. № 312; Интеллект, языковое сознание и обученность языкам (вопросы взаимосвязи и измерения) // Проблемы лингводидактики. Таллин, 1988 (співавтор); Механизмы контроля языковой правильности высказывания. Х., 1990; Язык и личность: Учеб. пособ. Х., 1991 (співавтор); «Народные приметы» (Bauernregeln) как прогнозирующее высказывание // Вісн. Харків. університету. 2003. № 609 (співавтор).
Рекомендована література
- Генрих Вильгельмович Ейгер — профессор Харьковского университета: Библиогр. указ. Х., 1994.