Ейгеси

Визначення і загальна характеристика

Е́ЙГЕСИ — родина.

Роман Михайлович (1840 — 1926) — лікар. Закін. Моск. університет (1870). Працював лікарем у Харків. губ., Київ. військ. окрузі. У Болгарії під керівництвом М. Пирогова проводив ефірну анестезію. 1879–1906 — повіт. лікар у Орлов., Курській та ін. губ.; 1906–12, від 1917 — в амбулаторії та контрол. комісіях м. Мценськ (нині Орлов. обл.). Автор пʼєси «На распутье» про життя євреїв Росії поч. 20 ст. Його син

Костянтин (24. 05(05. 06). 1875, м. Богодухів, нині Харків. обл. — 02. 12. 1950, Москва) — композитор, піаніст, педагог. Закін. у Москві 1905 одночасно мед. факультет Університету та Консерваторію (кл. композиції М. Іп­политова-Іванова, кл. фортепіано — А. Ярошевського, поліфонії С. Танєєва). Від 1917 ви­ступав у муз. лекторіях та робітн. клубах. 1920 — завідувач від­ділу Спец. муз. освіти муз. від­ділу Наркомосу, за­ступник голови комісії з реформи муз. освіти. 1919–26 — директор Моск. муз. технікуму. Викладав муз.-теор. предмети у Моск. центр. заоч. пед. ін­ституті (1939–41), Свердлов. консерваторії (1941–43), Вищому училищі військ. диригентів (1944), театр. училищі ім. Б. Щукіна (1944–46; обидва — Москва). Створив кантату «Пісня про віщого Олега», симф. поему «Заметіль», камерно-інструм. ансамблі, два фортепіан. тріо, цикли романсів на вірші рос. і нім. поетів. Автор пр. «Основные во­просы музыкальной эстетики» (1905), «Статьи по философии музыки» (1912; обидві — Москва); перед­мови до пере­кладу кн. Й. Гофмана «Фортепиан­ная игра»; муз.-крит. статей, присвяч. творчості Р. Ваґнера, С. Танєєва, О. Скрябіна, С. Рахманінова. Син Костянтина

Сергій (19. 06. 1910, Москва — 27. 06. 1944, м. Вітебськ, Білорусь) — живописець, графік, скульптор. Член СХ СРСР (поч. 1930-х рр.). Навч. у Москві у студії Д. Кардовського (1924–26), худож. школі (1926–28; викл. І. Дудін, К. Юон,), Вищому худож.-тех. ін­ституті (1927–30; викл. С. Герасимов, О. Древін), студії І. Нивинського (1938). Учасник 2-ї світової війни. Загинув у бою. Брав участь у регіон. і всесоюз. мист. ви­ставках від 1930. Створював порт­рети («І. Рос­солімо», «Т. Дулов», «П. Ільченко», «Тріо», «Брат Олег в образі монаха», «М. Соколов»), жанр. полотна («Концерт», «Урок музики», 1940), пейзажі («Крим», «Море по­близу Адалар», «Бахчисарай», «Море під Аю-Дагом», «Пейзаж із козаками», «Кримське по­двірʼя», «Алея кипарисів»), натюрморти («Натюрморт із грушами», 1932; «Квіти», 1940), офорти («Л. ван Бетговен і Й. Ґете», 1940), скульптури (зокрема композиція для воріт Ботан. саду в Криму; не збереглася; у спів­авт.). Творчість базується на реалістичних традиціях живопису. Персон. посмертні ви­ставки — у Москві (1989, 2003–04), Брянську (РФ, 2008). Окремі твори зберігаються у Держ. музеї образотвор. мистецтва (Москва).

Л. Г. Рева

Завантажити статтю