Ейхенвальд Антон Олександрович

ЕЙХЕНВА́ЛЬД Антон Олександрович (Эйхенвальд Антон Александрович; 01(13). 05. 1875, Москва — 18. 10. 1952, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський композитор, диригент, режисер, педагог. Брат О. Ейхенвальда. Нар. арт. Башкир. АРСР (1945). Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1892; кл. В. Полєнова та В. Маковського). Музику вивчав у М. Кленовського (гармонія), С. Танєєва (поліфонія), М. Римського-Корсакова (інструментування). Брав участь в етногр. експедиціях, записав понад 4 тис. мелодій народів Поволжя. Від 1894 — хормейстер, згодом диригент, реж. і антрепренер опер. труп у Росії, зокрема від 1906 — гол. диригент Саратов.-Харків. рос. опери (від 1907 — у Харкові). В опер. товаристві, яким керував у Тифлісі (нині Тбілісі), як реж. Е. поставив оперу В. Гартевельда «Пісня торжествуючого кохання»; там само поставлено під диригуванням автора оперу Б. Яновського «Сестра Беатріче» (обидві — 1910). Водночас викладав у муз. училищах Казані, Саратова, Тифліса, Пермі, Уфи, Самари, Ашґабата, Одеси, Харкова. Від 1922 — співроб. Держ. інституту муз. науки (Москва). 1924–28 як диригент працював у Франції, Бельгії, Швейцарії. Від 1928 — диригент Середньоволз. крайової опери (Самара); 1934–37 — співроб. Туркмен. НДІ (Ашґабат). Від 1944 — голова Куйбишев. (нині Самара) організації СК РРФСР, водночас 1948–49 — гол. диригент театру опери та балету. Як диригент поставив в Одесі оперу «Каморра» Е. Еспозіто (1913), як диригент і реж. — оперу «Ріпка» В. Сокальського (1914); там само відбулася прем’єра балету Е. «Ялинка, або Зима» (1913). Був першим муз. постановником в Україні опер М. Іпполитова-Іванова «Ася» та «Зрада» (обидві — Харків, 1912).

Завантажити статтю