Економіко-географічна характеристика
ЕКОНО́МІКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА ХАРАКТЕРИ́СТИКА — аналіз та оцінка об’єкта, предмета, явища, процесу, що охоплює весь спектр найважливіших напрямів, підходів та методів, які акумулюються, втілюються в економічній географії як науці. При цьому екон. географія розглядається як найважливіша складова сусп. географії та її ланка, що досліджує територ. організацію виробництва і природокористування, простор. процеси й форми організації життєдіяльності людей. Завдяки об’єктив. Е.-г. х. життєдіяльності суспільства можливим є пошук шляхів вирішення проблем продуктивності сусп. праці за рахунок територ. чинників; рац. розміщення виробництва та збалансов. природокористування; досягнення оптимал. територ. концентрації господарства, поєднання спеціалізації, диверсифікації та комплекс. розвитку екон. р-нів; удосконалення територ.-екон. зв’язків та територ. пропорції у розвитку продуктив. сил; визначення осн. напрямів гармонізації територ. організації та упр. виробництвом, природокористуванням тощо.
Рекомендована література
- Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. О., 2001;
- Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. Л., 2003.
Завантажити статтю
