Економіко-математичні методи

ЕКОНО́МІКО-МАТЕМАТИ́ЧНІ МЕ́ТОДИ — комплекс економічних, математичних і кібернетичних дисциплін, при­значених для ви­вче­н­ня економіки. Е.-м. м. роз­глядають економіку як соц.-екон. систему, для ви­вче­н­ня кількіс. взаємозвʼязків та закономірностей використовують інформ. технології. Існують різні варіанти класифікації Е.-м. м., найдоцільніший серед яких — за приналежністю до певного роз­ділу сучас. математики. Складовими Е.-м. м. є економічна кібернетика (систем. аналіз економіки, теорії екон. інформації та управлін. систем); матем. статистика; матем. економія (теорія екон. росту і вироб. функцій, нац. рахунки, регіон. і просторовий аналіз тощо); методи прийня­т­тя оптимал. рішень (матем. про­грамува­н­ня, теорії і методи упр. запасами та прийня­т­тя рішень, теорії масового обслуговува­н­ня й ігор); методи екс­перимент. ви­вче­н­ня екон. явищ (матем. методи аналізу та планува­н­ня екон. екс­периментів, імітац. методи, ділові ігри, методи екс­перт. оцінок для оцінюва­н­ня явищ). Внутр. взаємозвʼязки між різними дисциплінами продовжують виявлятися і нині, на основі чого формується комплекс Е.-м. м., у межах якого йде процес диференціації та інтеграції наук. дисциплін, об­умовлений змінами в екон. середовищі. Так, порівняно недавно виникло стохастичне про­грамува­н­ня (методи роз­вʼязува­н­ня оптимізац. задач, які від­різняються тим, що їх обмеже­н­ня мають не по­стій., а випадк., вірогід. характер); роз­вивається заг. теорія матем. про­грамува­н­ня, що є галуз­зю математики, де пред­ставлені теорія та числові методи роз­вʼязува­н­ня багатомір. екс­тремал. задач з обмеже­н­ням; теорія оптимал. рішень та ін. Подальший роз­виток Е.-м. м. повʼязаний зі змінами, що нині від­буваються в економіці.

Завантажити статтю