Розмір шрифту

A

Крижевацька єпархія

КРИ́ЖЕВАЦЬКА ЄПА́РХІЯ — греко-католицька єпархія. 1777 папа Пій VІ видав буллу, якою проголосив заснува­н­ня К. є. для вірян у Жумберку, Пн. Хорватії та Бачці (нині Воєводина, Сербія), що входили до складу Австр. (від 1867 — Австро-Угор.) імперії. У тому ж році ви­дано від­повід. імператор. декрет. Скла­довими частинами К. є. стали греко-катол. парафії русинів у с. Руски Керестур і Коцур в Бач­ці. З часу пере­селе­н­ня у серед. 18 ст. русини греко-католики Бачки під­порядковувалися римо-катол. архі­єпис­копству в м. Калоч (Угорщина), тому заснуван­ня К. є. позитивно вплинуло на їхнє реліг., освітнє і культурне життя. Центр єпархії — м. Крижевці (нині Хорватія), де знаходяться єпис­коп. резиденція, собор Пресвя­тої Трійці, монастир сестер-васи­ліянок. У 18 ст. вірянами К. є. були пере­важно греко-католики хо­рвати і русини, від кін. 19 ст. під юрисдикцією К. є. знаходилися укра­їнці Боснії та ін. католики сх. обряду в Австро-Угор. імперії. Після утворе­н­ня Королівста Сер­бів, Хорватів і Словенців (від 1929 — Югославія) К. є. обʼєд­нала усіх греко-католиків нової держави: 1924 до неї долучено вірян з Македонії, а також румун. парафій на тер. серб. Ба­нату. У 1930-х рр. русини і українці становили 3/4 усіх її вірян. 1966 осередок Крижевац. єпис­копа пере­несено до Заґреба, де знаходиться також греко-катол. семінарія (засн. 1681). Після роз­паду Югославії з-під юрисдикції К. є. вилучено греко-катол. громади Македонії, які 2001 зорганізовано в окремий Апостол. екзархат; 2003 — Сербії і Чорногорії, для яких засн. Апостол. екзархат у Сербії і Чор­ногорії з центром у с. Руски Ке­рестур. Станом на 2013 до К. є. належало 46 парафій, які обʼєд­нували 21,3 тис. вірян у Хорватії, Боснії та Герцеґовині, Слове­нії. На її тер. також знаходяться дві Провінції сестер-василіянок — укр. у м. Осієк і хорват. у м. Кри­жевці. Від кін. 19 ст. К. є. очолю­вали єпис­копи Ю. Дрогобицький (1891–1920), Д. Няраді (1920–40), Я. Шимрак (1942–46), Г. Бу­катко (1950–81), Й. Сеґеді (1981–83), С. Мікловш (1983–2009), Н. Ке­кич (2009–19), М. Стіпіч (від 2019).

Літ.: Джуджар Ю. Католицька церква візантійсько-словʼянського обряду в Югославії. Рим, 1986; Рамач Я. Руснаци у Южней Угорскей (1745–1918). Нови Сад, 2007; Мизь Р. Наша (моя) церква. Нови Сад, 2013; Бабинський А. Крижевацька єпархія — історія і сьогоде­н­ня // Патріярхат. 2013. № 2.

Р. Мизь, Н. С. Стаценко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
188
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
88
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 3
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 3):
Бібліографічний опис:

Крижевацька єпархія / Р. Мизь, Н. С. Стаценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014, оновл. 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-188.

Kryzhevatska ieparkhiia / R. Myz, N. S. Statsenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014, upd. 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-188.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору