ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Крижевацька єпархія

КРИ́ЖЕВАЦЬКА ЄПА́РХІЯ  — греко-католицька єпархія. 1777 папа Пій VІ видав буллу, якою проголосив заснування К. є. для вірян у Жумберку, Пн. Хорватії та Бачці (нині Воєводина, Сербія), що входили до складу Австр. (від 1867 — Австро-Угор.) імперії. У тому ж році видано відповід. імператор. декрет. Скла­довими частинами К. є. стали греко-катол. парафії русинів у с. Руски Керестур і Коцур в Бач­ці. З часу переселення у серед. 18 ст. русини греко-католики Бачки підпорядковувалися римо-катол. архієпископству в м. Калоч (Угорщина), тому заснуван­ня К. є. позитивно вплинуло на їхнє реліг., освітнє і культурне життя. Центр єпархії — м. Крижевці (нині Хорватія), де знаходяться єпис­коп. резиденція, собор Пресвя­тої Трійці, монастир сестер-васи­ліянок. У 18 ст. вірянами К. є. були переважно греко-католики хорвати і русини, від кін. 19 ст. під юрисдикцією К. є. знаходилися укра­їнці Боснії та ін. католики сх. обряду в Австро-Угор. імперії. Після утворення Королівста Сер­бів, Хорватів і Словенців (від 1929 — Югославія) К. є. об’єд­нала усіх греко-католиків нової держави: 1924 до неї долучено вірян з Македонії, а також румун. парафій на тер. серб. Ба­нату. У 1930-х рр. русини і українці становили 3/4 усіх її вірян. 1966 осередок Крижевац. єпис­копа перенесено до Заґреба, де знаходиться також греко-катол. семінарія (засн. 1681). Після розпаду Югославії з-під юрисдикції К. є. вилучено греко-катол. громади Македонії, які 2001 зорганізовано в окремий Апостол. екзархат; 2003 — Сербії і Чорногорії, для яких засн. Апостол. екзархат у Сербії і Чор­ногорії з центром у с. Руски Ке­рестур. Станом на 2013 до К. є. належало 46 парафій, які об’єд­нували 21,3 тис. вірян у Хорватії, Боснії та Герцеґовині, Слове­нії. На її тер. також знаходяться дві Провінції сестер-василіянок — укр. у м. Осієк і хорват. у м. Кри­жевці. Від кін. 19 ст. К. є. очолю­вали єпископи Ю. Дрогобицький (1891–1920), Д. Няраді (1920–40), Я. Шимрак (1942–46), Г. Бу­катко (1950–81), Й. Сеґеді (1981–83), С. Мікловш (1983–2009), Н. Ке­кич (2009–19), М. Стіпіч (від 2019).

Рекомендована література

  1. Джуджар Ю. Католицька церква візантійсько-слов’янського обряду в Югославії. Рим, 1986;
  2. Рамач Я. Руснаци у Южней Угорскей (1745–1918). Нови Сад, 2007;
  3. Мизь Р. Наша (моя) церква. Нови Сад, 2013;
  4. Бабинський А. Крижевацька єпархія — історія і сьогодення // Патріярхат. 2013. № 2.

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
15
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
188
Вплив статті на популяризацію знань:
74
Бібліографічний опис:

Крижевацька єпархія / Р. Мизь, Н. С. Стаценко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014, оновл. 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-188.

Kryzhevatska ieparkhiia / R. Myz, N. S. Statsenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014, upd. 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-188.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору