Екскурсія

ЕКСКУ́РСІЯ (лат. excursio — по­їздка, прогулянка) — послуга, що забезпечує задоволе­н­ня духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів; процес наочного пі­зна­н­ня навколишнього світу (особливостей природи, памʼяток архітектури, сучасних та історичних ситуацій, елементів побуту) за ви­значеним маршрутом. Е. поділяють за змістом (огляд. і темат. — істор., архіт.-містобуд., мистецтво­зна­вча, літ., природо­зна­вча, вироб. або технол.), складом екс­курсантів (для дорослих, дітей, місц. жителів чи туристів, паломників, учнів, професійно орієнтов. екс­курсантів та широкого загалу), місцем проведе­н­ня (міська, заміська, музейна, комплексна, складена з кількох видів Е.), способом пере­сува­н­ня (пішохідна й транс­порт­на), формою проведе­н­ня (Е.-прогулянка на природо­знавчу тематику, автобусна Е.-масовка, Е.-концерт, рекламна). Як форму навч. використовують також у пед. процесі: Е.-урок, Е.-демонстрація, пробна Е. Класифікація Е. дає можливість ґрунтовно під­готуватися до їхнього проведе­н­ня для різних груп екс­курсантів. Вимоги до Е.: повнота й достовірність інформації, культурно-пі­знав. значущість, логічна послідовність обʼєктів екс­курс. показу. У практиці екс­курс. установ існують три принципи побудови маршруту: хронол. (Е., присвяч. життю й діяльності видат. людей; зокрема Е. «Шевченківськими місцями» на Черкащині), темат. (Е., повʼязана з роз­кри­т­тям певної теми в житті міста, напр.: «Стародавній Київ», «Літературний Київ», «Єврейський Київ», «Історія однієї вулиці: Бібиковський бульвар», «Ав­стрійський Львів», «Храми Львова», «Палаци Одеси») і тематико-хронол. (огляд. міська Е.). У рад. час Е. була важливою складовою ідеології. Такі Е. організовували для школярів з правом без­кошт. про­їзду, проф­спілки — для працівників, спеціально під­готовл. люди — для іноземців, а також для ін. верств насел.; проводили на великих під­приємствах або у спец. центрах (зокрема в «Екс­поцентр України» Національному комплексі) та музеях (напр., колиш. Музей В. Леніна у Києві) екс­курсоводи з чітко затв. текс­том оповіді, що містила політ. й ате­їст. пропаганду. Нині користуються попитом Е. вихід. дня (нетривалі по­їздки, роз­рах. на 2–4 дні), на час проведе­н­ня яких заплановано кілька Е., зокрема тур «Черкащина туристична», у ході якого перед­бачено маршрути «Холодний Яр–Суботів–Чигирин», «Стежками козацької слави»; у Карпатах — маршрут «Карпатський трамвай», що по­єд­нує Е. у містах Стрий, Моршин та с. Гошів (Долин. р-ну; усі — Львів. обл.); маршрути «Замки Львівщини», «Замки Поді­л­ля», «Замки Закарпа­т­тя» тощо. Окремі туристичні агенції пропонують екзот. Е. (популярною є по­їздка на ЧАЕС); Е.-паломництва, зокрема у Почаїв. лавру та монастирями України, на г. Афон (Греція), до святинь Ізраїлю, могили Т. Шевченка. Для користувачів інтернету провід­ні музеї світу, зокрема Лувр (Париж), Британ. музей (Лондон), Музей кінемато­графії (Нью-Йорк), Ермітаж (С.-Петербург), Білий Дім (Вашинґон) пропонують віртуал. Е., де в електрон. ви­гляді пред­ставлено наявні екс­позиції, а також детал. опис архітектури, картин, предметів інтерʼєру, зосереджено увагу на найцін­ніших екс­понатах. Діяльність екс­курсовода полягає в під­готовці й проведен­ні Е., допомозі екс­курсантам побачити обʼєкти, отримати інформацію про них й усві­домити їхнє значе­н­ня. Важливим доповне­н­ням до аналізу зорового матеріалу є роз­повідь, але вона не може замінити самост. аналіт. роботи екс­курсантів, бо в такому випадку може пере­творити Е. на лекцію. Організацією Е. в Україні за­ймалися: Комісія з організації заг.-осв. Е., створ. 1899 при Пед. товаристві Росії (для учнів г-зій, комерц. і реал. училищ та шкіл); туристські осередки Галичини (кін. 19 — поч. 20 ст.); Дослідно-показова екс­курс. база, створ. 1918 при Наркомосвіти з метою правил. по­становки екс­курс. справи і заг. керівництва екс­курс. станціями (для школярів, слухачів системи поза­шкіл. освіти, робітн. факультетів, шкіл фабрично-завод. учнівства, для червоноармійців, робітників, селян); Центр. рада з туризму й Е. ВЦРПС, що створила роз­галужену мережу бюро подорожей і екс­курсій, екс­курс. бюро, метод. екс­курс. секцій, шкіл екс­курсоводів тощо; Держ. служба туризму і курортів (станом на 2008 — 3880 турагенцій).

Завантажити статтю