ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Елегія

ЕЛЕ́ГІЯ (грец. ἐλεγεια, від ἓλεγος – смуток) – жанр ліричної поезії. В антич. літературі спочатку так іменували твори, написані елегій. дистихом, тобто двовіршами, що складалися з гекзаметра і пентаметра. У творчості давньогрец. поетів 7–6 ст. до н. е. Калліна, Тіртея, Мімнерма, Архілоха Е. охоплювала широку тематику, у Давньому Римі (Катулл, Тібулл, Проперцій, Овідій) вже переважала любовна. У європ. літературі Нового часу Е. тяжіла до глибшого проникнення у внутр., емоц.-психол. світ людини. Перші Е. доби Ренесансу створ. за латин. взірцями (П. Ронсар, Ж. дю Белле та ін. поети «Плеяди»), зазнавши водночас впливів як преціоз. літ-ри, так і класицизму. З утвердженням естетики романтизму питома вага Е. у різних літ-рах зросла – вона стала чи не найпопулярнішим лірич. жанром (А. Шеньє, Е. Парні, Й.-В. Ґете, В. Жуковський та ін.). Поширеність і розвиток Е. у світ. літературі 19–20 ст. пов’яз., очевидно, з нескасовністю її функцій оплакування, похвали та ідеалізації як утривалення, а також втішання й розради шляхом медитації про морал., метафіз. та реліг. цінності («Duineser Elegien» / «Дуїнянські елегії» Р.-М. Рільке, «Фуга смерті» П. Целана та ін.).

У давньоукр. поетиках 17–18 ст. Е. трактувалася переважно в системі класицист. регламентації жанрів (М. Довгалевський). Натомість поети-романтики 19 ст. (А. Метлинський, В. Забіла, С. Писаревський, М. Петренко) культивували елегійні мотиви й поетику у розумінні, близькому до сучасного («Дивлюсь я на небо...» М. Петренка). Нові жанр. різновиди Е. створили Т. Шевченко (елегії-думи «Думи мої, думи мої…», «Чого мені тяжко, чого мені нудно…»), І. Франко (цикл «Майові елегії»), Леся Українка («До мого фортеп’яно», «Східна мелодія», «Мрія далека»). Твори у жанрі Е. належать, зокрема, В. Самійленку (цикл «Елегії», «Весняна елегія»), взірцевими вважають Е. у спадщині М. Зерова (сонет. триптих «Poor Yorick!», «Елегія», диптих «Finale»), М. Бажана («Пам’яті друга», «Перший сніг», «Тишина»). Загалом в укр. поезії 20 ст., як і у світовій, Е. втратила колишню жанр. визначеність, ставши радше «знаком традиції», певним настроєво-темат. модусом. Саме в такому сенсі елегійність характерна й для багатьох сучас. поетів – В. Базилевського, В. Герасим’юка, Ірини Жиленко, Л. Костенко та ін.

Літ.: Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К., 1983; Сивокінь Г. М. Давні українські поетики. К., 2001; Ткаченко О. Г. Українська класична елегія. С., 2004.

Е. С. Соловей

Рекомендована література

  1. Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К., 1983;
  2. Сивокінь Г. М. Давні українські поетики. К., 2001;
  3. Ткаченко О. Г. Українська класична елегія. С., 2004.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Е. С. Соловей

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Елегія / Е. С. Соловей // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-18850

Elehiia / E. S. Solovei // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at : https://esu.com.ua/article-18850

Том ЕСУ:

9-й

Дата виходу друком тому:

2009

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

18850

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

681

Схожі статті

Друкар
Світ-суспільство-культура  |  Том 8  |  2008
М. О. Гринько
Коломийський вісник
Світ-суспільство-культура  |  Том 14  |  2014
Л. В. Бабій
Ілюстровані вісті
Світ-суспільство-культура  |  Том 11  |  2011
К. М. Курилишин

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору