Жаров Сергій Олексійович

ЖА́РОВ Сергій Олексійович (Жаров Сергей Алексеевич; 20. 03 (01. 04). 1896, м. Макар’єв, нині Костром. обл., РФ — 06. 10. 1985, м. Лейквуд, шт. Нью-Джерсі, США) — російський хоровий диригент, співак. Закін. Моск. синодал. училище церк. співу (викл. О. Кастальський, П. Чесноков, М. Данилін), навч. в Олександрів. військ. училищі (Москва; обидва — 1917). Брав участь у воєн. діях 1918–20 у складі Донської дивізії ЗС Пд. Росії, разом з армією Врангеля 1920 емігрував до військ. табору с. Чилінгір (Туреччина), де 1921 заснував Хор донських козаків (згодом переїхав до Греції, Болгарії). 1923 хор Ж. тріумфально виступив у Відні, після чого концертував у країнах Європи, Азії, Австралії, США, Центр. та Пд. Америки, Африки; першим серед зх. худож. колективів виступив перед япон. імператором. 1939 Ж. разом з учасниками хору виїхав до США. 1945 хор виступив у м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина) перед амер. військами та штабом генерала Ейзенгауера. Новатор. у хор. мистецтві Ж. було поєднання чол. голосів у діапазоні мішаного хору. Саме за таким принципом 1928 у СРСР Б. Александров створив Ансамбль пісні і танцю Рад. Армії. Творчість диригента підтримували видатні музиканти С. Рахманінов та Ф. Шаляпін. У репертуарі хору, крім духов. музики, рос., зарубіж. муз. класики та нар. пісень, вагоме місце займало укр. хор. мистецтво, зокрема твори А. Веделя, Д. Бортнянського, К. Стеценка, розспіви Києво-Печер. лаври, різдвяні колядки та щедрівки в обробці М. Леонтовича та ін. У різний час у хорі виступало чимало співаків укр. походження, зокрема Н. Рева, М. Вільховий, Г. Тимченко, А. Левченко, Л. Луговський, І. Хлібка. Хор гастролював до 1979. Нагородж. 1-ю премією «Золотий грамофон» нім. муз. товариства «Deutsche Grammophon Gesellschaft». Справу маестро продовжили його учні, які організовували Хори донських козаків Ж. у Німеччині і США.

Завантажити статтю