Жаспар Таїсія Павлівна
ЖАСПА́Р Таїсія Павлівна (05(18). 10. 1912, м. Тобольськ, нині Тюмен. обл., РФ — 25. 11. 1986, Київ) — живописець, графік і письменниця. Дружина К. Крилова. Член Спілки художників України (1955). Закінчила приватні художні студії у Шанхаї (1945; викладач М. Кичигін, В. Подгурський), навчалася в Академії Шаньєр у Парижі (1947–48). Від 1952 — у Києві. Заснувала у Шанхаї професійну школу для жінок (1932) та Будинок російської жінки (1936), художню студію (1951; разом з В. Анастасьєвим та А. Махарадзе). Учасниця мистецьких виставок від 1939. Персональні — у Шанхаї (1939, 1945, 1949), Катанії (Італія, 1958, 1964, 1966, 1968). Співпрацювала із журналом «Радянська жінка», «Барвінок», «Піонерія», видавництвами «Молодь» та «Держлітвидав». Працювала у галузях живопису, станкової і книжкової графіки. Творчість позначена впливом китайського живопису. Основний жанр — портрет. Графічні портрети виконано у техніці пастелі. Проілюструвала власні книги «Повесть о Сицилии» (Москва, 1958; співавт.), «Апельсиновый сад» (К., 1963; Москва, 1965). Окремі роботи зберігаються у Харківському, Донецькому, Одеському художніх музеях, Національному музеї історії медицини, Музеї-архіві літератури та мистецтва (обидва — у Києві). 1960 передала колекцію сувоїв китайського живопису 9–20 століть Музею західного та східного мистецтва Б. і В. Ханенків (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Зоя» (1943), «Китайські діти» (1945), «Китайська дівчинка» (1950), «Мати» (1960), «Франка Віола» (1966), «Ш. де Ґолль» (1968), «Сицилійський студент Ф. Мураторе» (1985); серії — «Жінки Шанхаю» (1949), «Українські письменники» (1956–57), «Діти Сицилії», «Батраки й хазяї Сицилії» (обидві — 1958–65).
