Жданов Іван Миколайович
ЖДА́НОВ Іван Миколайович (Жданов Иван Николаевич; 22. 06 (04. 07). 1846, м. Шенкурськ, нині Архангел. обл., РФ — 11(24). 07. 1901, м. Алупка, нині АР Крим, похов. у С.-Петербурзі) — російський літературознавець, фольклорист і етнограф. Акад. С.-Петербур. АН (1900). Закін. С.-Петербур. університет (1872). У 1879–82 — доцент Університету св. Володимира в Києві; читав лекції на Вищих жін. курсах та в Колегії Павла Ґалаґана. Від 1882 — проф. Істор.-філол. інституту, водночас від 1895 — С.-Петербур. університету. Представник порівнял.-істор. методу в літературознавстві. Намагався довести звʼязок між книжк. памʼятками та нар. творчістю. Висунув гіпотезу про споконвічне існування у Київ. Русі пісень і поет. творів, зокрема билин. епосу. На праці Ж. посилалися М. Драгоманов, І. Франко, В. Перетц, А. Лобода та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Русская поэзия в домонгольскую эпоху // Университет. изв. К., 1879. № 6; Литература «Слова о полку Игореве» // Там само. 1880. № 7–8; К литературной истории русской былевой поэзии. К., 1881; Карамзин и его время. К., 1882; Несколько слов о значении Пушкина в истории русской литературы. С.-Петербург, 1887; Русский былевой эпос. С.-Петербург, 1895; Греческие стихотворения в славянских переводах // Сб. ст. в честь И. В. Помяловского. С.-Петербург, 1897. Т. 1; К истории русского стихосложения. (По поводу книги В. Н. Перетца «Из истории русской песни». Ч. I и II, Санкт-Петербург, 1900) // Изв. Отдел. рус. языка и словесности. С.-Петербург, 1900–01. Т. 5, кн. 4; Пушкин о Петре Великом. С.-Петербург, 1900; «Русалка» Пушкина и «Das Donauweibchen» Генслера. С.-Петербург, 1900; Карамзин и Жуковский // Русская поэзия. С.-Петербург, 1901. Вып. 1; Сочинения: В 2 т. С.-Петербург, 1904–07; История русской литературы. Н. В. Гоголь. Б. м. р.
Людина 
