Жеґоцинський Вітольд
ЖЕҐОЦИ́НСЬКИЙ Вітольд (Rzegociński Witold; 1883, Краків — 1969, там само) — польський живописець, графік і скульптор. Навч. у Краків. АМ (1899–1903; викл. Л. Вичулковський, К. Лящка, Я.-Ґ. Станіславський), Нац. школі образотвор. мистецтва (Париж). Член об’єдн. «Зеро» (1909). Працював у Кракові, Львові (1909–10). Викладав у Худож.-пром. школі та у Вищій школі пластич. мистецтв у Кракові. Учасник худож. виставок у Львові (1909–11) та Києві (1910). Персон. — у Варшаві (1912), Вроцлаві (1996, посмертна). Малював фігурні сцени, портрети, краєвиди, проектував вітражі і медалі, займався скульптурою, естамп. графікою у різних техніках. Віддавав перевагу стилістиці модерну та постімпресіонізму. 1909–10 для Палацу спорту (Скетинг-рингу) у Львові на вул. Зелена, № 59 створив сецесійні вітражі на скляному склепінні центр. залу: «Теніс», «Футбол», «Катання на роликах», «Біг з обручами», «Маскарад», «Танець», «Кейк-уок», «Гра у дьяболо». Роботи зберігаються у музеях Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вітражі — «Весна» (1907), «Перун» (1908), «Саркофаги» (1911); графіка — рисунок «Біля вікна» (поч. 20 ст.), дереворит «Осіннє листя» (1913); офорти — «Працюючі жінки» (1908), «Костел св. Анни», «Гроза», «Міст Ватерлоо у Лондоні» (усі — 1915); живопис — «Краєвид із лукою», «Батько художника», «Біля столу», «За вуаллю», «Туманний ранок» (усі — 1909), «Автопортрет», «Татри під час заходу сонця» (обидва — 1911); скульптурні медальйони і рельєфи — «Голова жінки» (1915), «Г. Мяновський», «Дитина» (обидва — 1924), «Гриф», «Молода жінка» (обидва — 1938).
Рекомендована література
- I. Maciejewska. Witold Rzegociński: malarz, grafik, medalier. Wrocław, 1996;
- Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Л., 2005.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
