Жеґуц Іван Іванович
ЖЕ́ҐУЦ Іван Іванович (26. 06. 1923, с. Берлебаш, нині Костилівка Рахів. р-ну Закарп. обл.) — етнолог, діалектолог, громадський діяч. Дядько Ю. Жигуца. Член-кореспондент НТШ (1968). У 1943–45 студіював історію, географію та слов’ян. філологію в Карловому університеті й УВУ (обидва — Прага); 1956–61 історію, соціологію, слов’ян. філологію — в Мюнхен. університеті (1964 здобув ступ. д-ра філософії). Від 1950 — секр. філос. ф-ту, викл. історії УВУ, від 1970 — науковий співробітник Геогр. інституту Тех. університету (обидва — Мюнхен). Водночас у 1940–50-х рр. співпрацював із укр. видавництвом «Пробоєм», був секр. Укр. академ. громади і Центр. союзу укр. студентства, 1967–70 — секр. Укр. нац. ради. Від 1992 бере активну участь у духов. відродженні Закарпаття, надає фінанс. допомогу ужгород. «Просвіті» (обраний її почес. чл.). Довгі роки збирав спогади про Гуцульщину, надрукував кн. «Гуцульське село в Карпатській Україні (30-і рр. ХХ ст.)» (Уж., 2003). Автор низки наук. і наук.-популяр. праць з історії культури Закарпаття, зокрема нарисів-спогадів про вчителів-подвижників нац.-культур. відродження Карпат. України 1930-х рр.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Die national-politischen Bestrebungen der Karpato-Ruthenen. 1848–1914. Wiesbaden, 1965; Українська гімназія в Чехії. 1925–1945 // Альм. Укр. гімназії в Празі–Ржевницях–Модржанах. Мюнхен, 1975 (співавтор); Словник гуцульського говору в Закарпатті. Мюнхен, 2001 (співавтор); Вибрані тексти гуцульського говору в Закарпатті. Мюнхен, 2001; Візія України в нашій еміґраційній мемуаристиці. Л., 2002.
Рекомендована література
- Федака П. Слово про Івана Жеґуца з нагоди його 80-ліття // Календар «Просвіти» на 2003 р. Уж., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
