Розмір шрифту

A

Жежелівське родовище граніту

ЖЕ́ЖЕЛІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ГРАНІ́ТУ — поклади граніту в західній (Волино-Подільській) частині Українського щита. Роз­таш. на пд.-сх. околиці с. Жежелів Козятин. р-ну Вінн. обл., за 12 км від м. Бердичів Житомир. обл. та за 3 км від залізнич. ст. Бродецьке (Козятин. р-н). Екс­плуатується від 1910, детал. роз­відку здійснено 1959 та 1974. Повʼязане з бердичів. комплексом докембрій. (нижньо­протерозой.) кри­сталіч. порід — гранітів, пегматоїд. гранітів, гранодіоритів, мігматитів. Граніти виходять на поверх­ню двома куполами, потуж. пухкого антропоген. покриву (піски, су­глинки) у спорадич. улоговинах не пере­вищує 2 м, скел. роз­криву (верх­ня вивітріла частина покладу) — 11 м. Потуж. роз­ві­даної продуктив. товщі 15–20 м, баланс. запаси за категоріями А + В 4,1 млн м3. Граніт родовища темносірий, із слабким рожевим від­тінком (завдяки вмісту зерен гранату), середньо- та крупнозернистий, за­звичай рівномірнозернистий, рідше порфіроподібний з крупними виділе­н­нями польових шпатів і темноколір. мінералів. Місцями спо­стерігаються скупче­н­ня зерен гранату та ксеноліти кри­сталіч. сланців і біо­тит. гнейсів, що надають породі характер. плямистого, рідше смугастого рисунку. Мінерал. склад (%): плагіоклаз (35), кварц (23), мікроклін (20), біо­тит (15), гранат (до 5). Фіз.-мех. властивості: обʼємна маса 2570–2740 кг/м3, пористість 0,4–1,1 %, водопо­глина­н­ня 0,2–0,4 %, міцність на стиска­н­ня (у сухому стані) 130–210 МПа, міцність на роз­тягува­н­ня при згинан­ні 21 МПа, стираність 0,26–0,33 г/см2. Граніти Ж. р. г. легко обробляються, добре спри­ймають полірува­н­ня. Регуляр. характер тріщинуватості масиву (вертикал. та горизонтал.) до­зволяє видобувати блоки правил. форми обʼємом у кілька кубіч. метрів (серед. роз­мір — 3 м3). Родовище роз­робляють трьома карʼєрами, спеціалізація одного з яких — виробництво блоків і плит, двох ін. — щебеню. Вихід готових блоків складає 20 % гірн. маси, від­ходи пере­робляють на бут і щебінь. 2009 річна потуж. виробництва блоків гранітних становила 800 м3, плит, архіт.-буд. деталей та ін. виробів — 4200 м2, щебеню — 450 000 м3. Граніти Ж. р. г. на між­нар. ринку ві­домі під на­звою «Сірий кардинал». Їх викори­стано для виготовле­н­ня стилобату памʼятника Т. Шевченку в Москві, зведе­н­ня монумента військ. слави на Сапун-горі в Севастополі, облицюва­н­ня архіт. споруд Красної площі Москви та ін.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2009
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
18971
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
106
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 22
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 22):
Бібліографічний опис:

Жежелівське родовище граніту / В. М. Палій // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-18971.

Zhezhelivske rodovyshche hranitu / V. M. Palii // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at: https://esu.com.ua/article-18971.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору