ЖЕЖЕ́РІН Вадим Борисович (05. 11. 1946, Київ) — архітектор. Син Б. Жежеріна і Л. Гусєвої. Нар. арх. України (2004). Член НСАУ (1977; від 1989 — голова Київ. організації). Дійсний член Укр. академії архітектури (1995). Державна премія України у галузі архітектури (1991, 1998). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1970). Працював 1971–2008 в ін­ституті «Київ­проект»: гол. архітектор проектів, кер. архіт. майстерні. 1991 — в Ірландії. Від 1992 — керівник персон. творчої майстерні, архіт.-буд. компанії «Жежерін». 1992–96 викладав в Укр. АМ (Київ). Серед реаліз. проектів у Києві — забудова житл. масиву Теремки-2, мікрора­йонів на житл. масивах Лів­обережний та Пд. Борщагівка (1972–89), комплекс Центр. залізнич. кас та готелю «Екс­прес» на бульварі Т. Шевченка, № 38/40 (1978–85), рекон­струкція під­зем. простору площі Л. Толстого, офіс. центр «Київ–Донбас», інж. корпус метрополітену (1979–96), станції метрополітену «Площа Л. Толстого» (1980) та «Золоті ворота» (1989), комплексна рекон­струкція р-ну (6 кварталів) вулиць Косіора–Дмитрівська–Павлівська (1981–99), житл.-громад. комплекс «Дипломат-Хол» на вул. Жилянська (1994–2004), рекон­струкція та нова забудова «Бес­сарабського кварталу» між вул. Червоноармійська (нині Велика Васильківська) та Басейна, Бес­сараб. та Новим (нині вул. П. Скоропадського) про­їздами (2000–05), рекон­струкція та нова забудова кварталу на вул. Володимирська, № 47–49 (2000–06), житл. будинки на вул. Володимирська, № 79, Б. Хмельницького, № 39, Боричів Тік, № 13, Тургенівська, № 45–47, Дмитрівська, № 79, Златоустівська, № 45–49 (2000–09), житл.-громад. комплекс на вул. Генерала Жмаченка–Дарницький бульвар (2005–09), офісно-банків. комплекс ДАХК «Артем» на вул. Мельникова, № 2/10 (2006–09), міст через Дні­про Поділ.-Воскресен. лінії метро (2004–06), реліг. комплекс на вул. Маршала Конєва (2005–08). Автор 1-ї редакції та подальшого роз­робле­н­ня Закону України «Про архітектурну діяльність» (1992–97).