Кузьмич Христина

КУ́ЗЬМИЧ Христина (24. 01. 1954, м. Перт, Австралія, за ін. даними – м. Ден­вер, шт. Колорадо, США) – піаністка, композитор. З походжен­ня українка. Лауреатка конкурсу Міжнар. ліги жінок-композиторок (м. Блумінґтон, шт. Індіана, США; 1985, 1-а премія). Здобула ступ. бакалавра (1976) та ма­гістра композиції (1977) в Університеті Індіани (м. Блумінґтон), де і пра­цює дир. радіо й телецентру.

Тв.: для оркестру – «Геометричне», для фортепіано і струн. – «Архіпіан» (1978); камерно-інструм. – 3 струнні квартети (1977, 1980, 1986); для гобоя, віолончелі та арфи – «3 × 3 альтернативи» (1980); для струн. тріо – «Мікротріо» (1974); для 3-х флейт – «Три рухи» (1978); Фортепіанне тріо (1980); для флейти й саксофона – «Потрійні фантазії» (1983); для віолончелі і литавр – «Далекі стріли осені за­тихли» (1977); для віолончелі – «Фрагменти» (1977); для кларнета – «Три рухи» (1978); для саксофона й фортепіано – «Глухі враження» (1990); для го­боя з електрон. ефектами – «Компози­ція»; Сюїта для арфи; для кларнета (бас-кларнета), труби, тромбона, удар. та фортепіано – «Поетичне опівночі»; во­кал.-інструм. – для сопрано з камер. ансамблем – «Шість мініатюр» (1974); для сопрано з різними інструментами – «Форми і звуки» (1976, 1979, 1981, 1982); для сопрано, фортепіано та со­прано-саксофона – «До праху» (1985).

Літ.: Кузьмич X. здобула перше місце в міжнародній компетиції // Свобода. 1985, 30 лип.

А. І. Муха

Основні твори

для оркестру – «Геометричне», для фортепіано і струн. – «Архіпіан» (1978); камерно-інструм. – 3 струнні квартети (1977, 1980, 1986); для гобоя, віолончелі та арфи – «3 × 3 альтернативи» (1980); для струн. тріо – «Мікротріо» (1974); для 3-х флейт – «Три рухи» (1978); Фортепіанне тріо (1980); для флейти й саксофона – «Потрійні фантазії» (1983); для віолончелі і литавр – «Далекі стріли осені за­тихли» (1977); для віолончелі – «Фрагменти» (1977); для кларнета – «Три рухи» (1978); для саксофона й фортепіано – «Глухі враження» (1990); для го­боя з електрон. ефектами – «Компози­ція»; Сюїта для арфи; для кларнета (бас-кларнета), труби, тромбона, удар. та фортепіано – «Поетичне опівночі»; во­кал.-інструм. – для сопрано з камер. ансамблем – «Шість мініатюр» (1974); для сопрано з різними інструментами – «Форми і звуки» (1976, 1979, 1981, 1982); для сопрано, фортепіано та со­прано-саксофона – «До праху» (1985).

Рекомендована література

1. Кузьмич X. здобула перше місце в міжнародній компетиції // Свобода. 1985, 30 лип.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю