Єщенко Марія Олександрівна
Є́ЩЕНКО Марія Олександрівна (19. 06. 1923, Харків — 05. 12. 2000, там само) — піаністка, педагог. Дочка Олександра, сестра Наталії Єщенків. Канд. мистецтвознавства (1955), професор (1977). Державні нагороди СРСР. Лауреатка Міжнар. конкурсу піаністів ім. Б. Сметани (Прага, 1951; 4-а премія). Закін. Харків. консерваторію (1945; кл. М. Хазановського) та аспірантуру Моск. консерваторії (1949; кер. С. Фейнберґ). 1949–92 працювала у Харків. інституті мистецтв: 1971–89 — завідувач кафедри спец. фортепіано. Водночас 1945–70 — солістка Харків. філармонії. До її репертуару входили численні твори композиторів-класиків, романтиків, митців 20 ст.: 6 клавір. концертів Й.-С. Баха, цикли етюдів і прелюдій Ф. Шопена, С. Рахманінова, Д. Шостаковича та ін. 1969–71 піаністка провела у Харкові унікал. серію концертів — «32 сонати Л. ван Бетговена». Значне місце в програмах Є. було відведено доробку укр. композиторів — М. Лисенка, Я. Степового, В. Сокальського, В. Косенка, Л. Ревуцького, М. Тіца та ін. Виступала також з симф. оркестрами. Концертувала в Україні, Росії, Чехії, Словаччині, Німеччині, США. Мала фонд. записи на Укр. радіо. Від 1992 мешкала у США. 2002 засн. Премію пам’яті Є., а також стипендію її імені у Харків. університеті мистецтв. Серед учнів — лауреати та дипломанти конкурсів різних рівнів І. Наймарк, М. Чернявська, Ю. Уриньова, Н. Пушина.
Рекомендована література
- Мария Александровна Ещенко — выдающийся представитель пианистической культуры Харькова ХХ ст. // Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучас. культури. Х., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
