ЖЕЛЄЗНО́В Володимир Якович (Железнов Владимир Яковлевич; 23. 03 (04. 04). 1869, с. Одоєвське, нині Ко­стром. обл., РФ — 1933, с. Петровсько-Разумовське побл. Москви) — російський економіст. 1892 закін. Університет св. Володимира у Києві, де і працював: від 1896 — приват-доцент Від 1898 читав публічні лекції з політ­економії, що користувалися знач. популярністю і були покладені в основу «Очерков политической экономии» (1899; 8-е вид., кн. 1–2, 1918–19). Після захисту магістер. дис. «Главные направления в разработке теории заработной платы» (К., 1904) обраний професор кафедри політ­економії, однак кандидатуру Ж. забалотувала рада Університету через його активну громад. діяльність (належав до київ. групи Союзу визволе­н­ня). 1905–33 — проф., водночас 1917–19 — ректор Тимірязєв. с.-г. академії; за сумісництвом 1909–17 викладав у Моск. міськ. нар. університеті; 1918–19 — голова від­ділу праці Комісії з ви­вче­н­ня природн. вироб. сил Росії; 1920–30 — консультант Наркомату фінансів. Один із ред. (1910–17) і автор багатьох статей у енциклопед. словнику братів Гранат. На поч. 1930-х рр. спів­працював у Комісії з історії знань при АН СРСР. Тривалий час об­стоював труд. теорію вартості, однак згодом почав схилятися і до теорії гранич. корисності, роз­діляючи по­гляди М. Туган-Барановського та деяких ін. економістів стосовно того, що вони доповнюють одна одну. Був прихильником марксист. теорії від­нос. зубожі­н­ня робітн. класу і ви­ступав за проведе­н­ня соц. реформ, однак не спри­ймав ідеї необхідності рев. боротьби.