Жерловина
ЖЕРЛОВИ́НА — канал, яким виводяться на поверхню вулканічні продукти. Під час затухання вулканіч. діяльності заповнюється лавою та уламк. матеріалом магматич. походження, шматками стінок, що утворюють пробку у формі стовпоподіб. тіла. Пробки, які складені стійкішими до ерозії породами, ніж оточуючі, та піднімаються у вигляді вежі або колони, одержали назву неків (від англ. neck — шия). Цей термін часто використовують як синонім пробки незалежно від того, як вона виражена у рельєфі — у вигляді виступу чи депресії. Попереч. перетин неків буває округлим, овальним, лінзоподібним, неправил. обрисів. Їх розміри коливаються від декількох метрів до 1,5 км і більше. Шотланд. геолог А. Ґікі 1897 розділив неки на складені невулканіч. уламковим матеріалом; виповнені вулканіч. агломератом і туфом; туфові з центр. пробкою лави; лавові. Часто породи Ж. (неків) інтенсивно змінені вулканіч. газами і гідротермал. розчинами та є рудовмісними структурами. В Україні виявлені на Волино-Поділлі, Закарпатті, у Донбасі, Криму, Дніпров.-Донец. западині. Фрагменти Ж. палеозой. вулканів встановлені на Приазов. масиві, дат-палеоцен. і неоген. — у центр. частині УЩ.