Жидельов Микола Федорович

ЖИДЕЛЬО́В Микола Федорович (03. 03. 1929, с. Логіново Івановської обл., РФ — 24. 10. 2003, м. Гайворон Кіровоградської обл.) — графік і живописець. Закінчив Сімферопольське художнє училище (1948), Московський художній інститут (1959; викл. М. Алексич, П. Суворов). Працював у Кіровському відділенні Художнього фонду СРСР. Від 1963 — художник-оформлювач у м. Гайворон. Учасник всесоюзних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1957. Персональна — у Гайвороні (2001). Основні галузі — станковий живопис та графіка. У традиціях класичного реалізму створював пейзажі, натюрморти, портрети, тематичні картини. Його творчості притаманні витонченість письма, довершеність композиції, використання всієї повноти колірної гами для створення оптимістичної настроєності, підкреслення краси й значимості буденного через вдало обраний ракурс, органічне відчуття й передача світлотіні. 1999 у Будинку культури м. Гайворон відкрито постійну виставку творів Жидельова, 2003 створено художньо-меморіальний зал Жидельова як відділ районного краєзнавчого музею.

Тв.: офорти — «Березова алея», «У лісі», «Сутінки», «Ніч», «Млин», «Сосновий бір» (усі — 1954), «Весняний мотив», «Місячна ніч», «Озеро» (усі — 1955), «Лісова галявина» (1956), «Старі дерева» (1957), «Вітряний день» (1960), «Надвечір’я» (1961), «Повінь», «Річка В’ятка», «Перерва на обід» (усі — 1962); літографії — «Діброва», «Старий млин», «Літо» (усі — 1954); ліногравюри — «Свіжий вітер» (1955), «Вокзал. Кіров» (1962), «Закарпатський мотив» (1967); акварелі — «Іде дощ», «Човни. Південний Буг», «Крига скресла» (усі — 1961), «Тиша», «Повінь» (обидві — 1962), «Стежки», «Каміння. Південний Буг» (обидві — 1963), «Новобудови» (1965), «Дочка Люба» (1970), «Північний Кавказ» (1971), «Син Андрій» (1975), «Цвіте вишня» (1979), «Золота осінь» (1990); пастелі — «Гори, освітлені сонцем», «Морський берег», «Кабардинка» (усі — 1976); живопис — «Сухий струмок», «Лісова стежка» (обидва — 1954), «Стара фортеця. Кам’янець-Подільський», «Буг до перекриття» (обидва — 1958), «Гайворонський гранкар’єр» (1959), «Яблука», «Вечір. Південний Буг» (обидва — 1960), «Осінь» (1961), «Долина Південного Бугу» (1965), «Ужгород (Вечір)», «Карпати (Виноградники)» (обидва — 1967), «Загорськ» (1968), «У горах» (1970), «Дружина» (1970; 1979), «Автопортрет» (1971), «Іриси» (1984), «Натюрморт із чеканкою» (1987).

Л. Г. Панченко

Основні твори

офорти — «Березова алея», «У лісі», «Сутінки», «Ніч», «Млин», «Сосновий бір» (усі — 1954), «Весняний мотив», «Місячна ніч», «Озеро» (усі — 1955), «Лісова галявина» (1956), «Старі дерева» (1957), «Вітряний день» (1960), «Надвечір’я» (1961), «Повінь», «Річка В’ятка», «Перерва на обід» (усі — 1962); літографії — «Діброва», «Старий млин», «Літо» (усі — 1954); ліногравюри — «Свіжий вітер» (1955), «Вокзал. Кіров» (1962), «Закарпатський мотив» (1967); акварелі — «Іде дощ», «Човни. Південний Буг», «Крига скресла» (усі — 1961), «Тиша», «Повінь» (обидві — 1962), «Стежки», «Каміння. Південний Буг» (обидві — 1963), «Новобудови» (1965), «Дочка Люба» (1970), «Північний Кавказ» (1971), «Син Андрій» (1975), «Цвіте вишня» (1979), «Золота осінь» (1990); пастелі — «Гори, освітлені сонцем», «Морський берег», «Кабардинка» (усі — 1976); живопис — «Сухий струмок», «Лісова стежка» (обидва — 1954), «Стара фортеця. Кам’янець-Подільський», «Буг до перекриття» (обидва — 1958), «Гайворонський гранкар’єр» (1959), «Яблука», «Вечір. Південний Буг» (обидва — 1960), «Осінь» (1961), «Долина Південного Бугу» (1965), «Ужгород (Вечір)», «Карпати (Виноградники)» (обидва — 1967), «Загорськ» (1968), «У горах» (1970), «Дружина» (1970; 1979), «Автопортрет» (1971), «Іриси» (1984), «Натюрморт із чеканкою» (1987).

Фотоілюстрації

завантажити статтю