Жидліцький Вацлав

Визначення і загальна характеристика

ЖИДЛІ́ЦЬКИЙ Вацлав (Židlický Václav; 16. 04. 1931, с. Купичів, нині Турій. р-ну Волин. обл. — 18. 08. 2002, Прага) — чеський літературознавець, перекладач. Закін. Карлів університет (Прага, 1955), де й працював на каф. україністики та русистики. Здобув ступ. канд. філос. н. (1966) за дослідж. про сучасні укр. і білорус. рад. літ-ри (період 1955–65). Від 1976 — габіліт. проф. У 70–80-х рр. — позаштат. проф. україністики та білорусистики Університету Брно (Чехія). Часто відвідував Україну й підтримував зв’язки з багатьма укр. письменниками, зокрема з шістдесятниками, твори яких і статті про котрих публікував чес. мовою. Досліджував історію укр. класич. літ-ри, творчість письменників «розстріляного відродження», т. зв. праз. літ. школи, українців Словаччини та чес.-укр. літ. зв’язки. Засн. Асоціації україністів Чехії (1991), віце-президент Міжнар. асоціації україністів (1991–96), учасник перших трьох її міжнар. конгресів (Київ, Львів, Харків). Співзасн. і чл. гол. комітету Асоціації україністів Білорусі (1992), організатор та актив. учасник присвяч. Україні культур. заходів у Чехії. Переклав чес. мовою низку романів О. Гончара, оповідань Остапа Вишні, Григора Тютюнника, Є. Гуцала, творів укр. письменників Словаччини. Автор передмов до книг перекладів з укр. літ-ри, статей про укр. та білорус. літ-ри у чес. і словац. довідниках та енциклопедіях. Нагородж. медаллю Франциска Скорини та званням почес. д-ра Білорус. університету (Мінськ, 1982).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю