Жилін Віктор Степанович

ЖИ́ЛІН Віктор Степанович (08. 01. 1924, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ — 14. 10. 2009, Київ) — футболіст (нападник), тренер. Майстер спорту (1952), заслужений тренер України (1963). Закін. Київський інститут фізичної культури. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Почав грати у Таганрозі 1939. Срібний призер першості СРСР (1952). Виступав за ростов. (1940–41), курську (1944–45), воронез. (1946; усі — РФ), київ. (1947–50, 1952) команди «Динамо», «Зеніт» (Ленінград, нині С.-Петербург, 1952), «Даугаве» (Риґа, 1953–54), команду Обл. будинку офіцерів (Київ, 1955). У чемпіонатах СРСР провів 119 матчів, забив 29 голів, з них за київ. «Динамо» — 97 матчів, 17 голів. Працював гол. тренером команд «Темп» (Київ, 1955–57), «Локомотив» (Вінниця, 1957–62, 1964–65, 1977–79), «Авангард» (Харків, 1962–63), «Автомобіліст» (Житомир, 1967–70, 1974–76), «Чорноморець» (Одеса, 1971), «Металург» (Запоріжжя, 1972), «Шахтар» (м. Олександрія Кіровогр. обл., 1972), «Зірка» (Кіровоград, 1973), «Спартак» (Івано-Франківськ, 1977), «Кривбас» (м. Кривий Ріг Дніпроп. обл., 1980), «Дніпро» (Черкаси, 1981–83, 1990–92). Працював на тренер. та адм. посадах у футбол. клубі м. Бородянка Київ. обл: 1992–94 — «Гарт», 1994–2003 — «Система-Борекс», 2004 — «Борекс–Борисфен». Серед вихованців — В. Трояновський, А. Шепель, М. Форкаш, А. Боговик.

В. А. Старков