Житару Андрій Георгійович
ЖИТАРУ́ Андрій Георгійович (13. 08. 1954, с. Малинівка Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) — живописець. Член НСХУ (1989). Закін. Кишинів. художнє училище (1973) та мед. інститут (1982). На творчій роботі. Учасник всеукр. та закордон. мистецьких виставок від 1988. Персон. — у Чернівцях (1989, 1998, 2005–06). Працює у галузі станк. живопису у руслі худож. течій поч. 20 ст., традиц. молд. мистецтва 2-ї пол. 20 ст. Концепція творчості Ж. містить звернення до фольклор. образів, використання символіки. У стиліст. манері поєднав прийоми фігурат. й абстракт. мистецтва, насичену колірну гаму. Окремі полотна зберігаються у Чернів. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Літо» (1978), «Весняне свято» (1983), «Ветерани» (1985), серія «Вдови» (1986), «Буковина» (1988), «Повернення птахів» (1995), «Селянка» (1997), «Спостерігач» (1999), «Голова», «Літаючі голови» (обидва — 2004).
Рекомендована література
- А. Житару: Буклет. Чц., 1998;
- Лазарчук М. У дзеркалі вдовиної сльози // Чернівці. 2005, 22 лип.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
