ЖИТЕ́ЦЬКИЙ Іродіон Олексі­йович (08(20). 04. 1851, с. Залінійне, нині Зачепилів. р-ну Харків. обл. — 1913, м. Гатчина, нині Ленінгр. обл.) — етно­граф, громадський діяч. Закін. істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1875). Викладав у Глухів. учител. ін­ституті (нині Сум. обл.). Належав до київ. «Громади» (1870-і рр.) та Пд.-зх. від­діл. Рос. геогр. товариства. За участь у студент. заворуше­н­нях 1878 виключ. з мед. факультету Університету св. Володимира. Під псевд. «М. Ткаченко» написав нелегал. кн. «Мартовское движение студентов Киевского университета 1878 г.» (опубл. того ж року у Львові І. Франком та М. Павликом). На заслан­ні в Яранську Вʼятської губ. (нині місто Кіров. обл., 1879–82) та у м. Царев Астрахан. губ. (нині село Волгогр. обл., 1882–85). Служив в Астрахані у Гол. калмиц. упр., описав його істор. архів, за що отримав срібну медаль Товариства любителів природо­знавства, антропології та етно­графії; брав участь у наук. екс­педиції; 1885–92 — в казен­ній палаті м. Владимир; від 1893 — у залізнич. ві­домстві С.-Петербурга. Від 1908 — на пенсії.