ДУ́ГІН Петро Іванович (09(22). 08. 1913, Київ — 03. 10. 1968, там само) — кобзар. Виступав у складі капели кобзарів Укр. товариства сліпих. Під час 2-ї світової війни мандрував селами, закликаючи до боротьби. Виконував думи («Про удову і трьох синів», «Про смерть Б. Хмельницького») й пісні («Пісня Перемоги», «Пісня про Каховку», «Ой жалю, мій жалю»).
.jpg "Лірник П. Черемський і П. Дугін (праворуч)")
Завантажити статтю
Б. М. ЖеплинськийДугін Петро Іванович / Б. М. Жеплинський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-19340.
Duhin Petro Ivanovych / B. M. Zheplynskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2008. – Available at: https://esu.com.ua/article-19340.
Людина 
