Дудикевич Богдан Корнилович
ДУДИКЕ́ВИЧ Богдан Корнилович (12. 04. 1907, с. Кропивник, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 05. 01. 1972, Львів) — історик, громадський діяч, журналіст. Батько В. Дудикевича. Кандидат історичних наук (1957). Від 1925 навч. у Львів. університеті (закін. 1948), брав активну участь у роботі рев. студент. організацій. 1923–38 — секр. Львів. окружкому комсомолу, працював у відділі пропаганди та агітації ЦК КПЗУ; ред. парт. вид., зокрема ж. «Сяйво», г. «Молот». За рев. діяльність неодноразово переслідувався і притягався до суду, зокрема 1934 на Луцькому процесі 57-ми засудж. до 7-ми р. ув’язнення. Під час 2-ї світової війни служив у рад. армії (1941–42), вчителював (1942–44). У повоєн. час — заступник голови Львів. міськради, дир. Львів. істор. музею, філії Центр. музею В. Леніна у Львові. Автор праць з історії Львова і зх.-укр. земель, публікацій про репресов. діячів КПЗУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Під прапором народного фронту. До історії квітневих подій 1936 року у Львові. 1956; Боротьба трудящих Західної України за возз’єднання з Радянською Україною. 1960 (співавтор); обидві — Львів.
Рекомендована література
- Григораш Д. Дудикевич Богдан Корнилович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2000. Вип. 7.
Завантажити статтю
Людина 
