Дудченко Микола Якович
ДУ́ДЧЕНКО Микола Якович (14. 08. 1949, с. Улянівка Скадов. р-ну Херсон. обл.) — живописець і графік. Батько А. Дудченка, чоловік О. Молчанової. Член НСХУ (1978). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1972; викл. Є. Биков, О. Хмельницький). Працює у галузях станк. живопису, монум. мистецтва, графіки. Учасник всеукр., всесоюз. і міжнародних художніх виставок та пленерів від 1972. Персон. — на о-ві Крит (Греція, 1997), у Сімферополі (2000), м. Ялта АР Крим (2000, 2003, 2005). Осн. техніки — вітраж, холодна енкаустика, акварель, пастель, офорт, літографія, колаж. Автор монум. реаліст. багатофігур. розписів із картин. організованістю, портретів. Осн. виражал. засоби — викривлення пропорцій, зміщення планів, свічення кольору. У центр. християн. темі розробляє основоположну концепцію синтезу минулого й майбутнього у нинішньому. Міфол., біблійна, езотерична символіка кольору знаково розкриває суть філос. картин, стверджуючи вічні цінності. У графіці динам. рисунок і лінії, що перетинаються й обриваються, створюють відчуття напруженості, дії. Роботи зберігаються в НХМ, Івано-Фр., Севастоп., Сімфероп. ХМ, Львів. картин. галереї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вітраж «Пісня» (1974, пансіонат «Золотий берег»); розписи — «Піонерія», «Гімнасти» (обидва — 1976, середня школа № 12), «Дружба народів» (1977, середня школа № 8), «Осінь» (1978, санаторій «Євпаторія»), «Мир» (1985) і «Сім’я» (1986; обидва — Палац одружень); панно «Материнство» (1979, пологовий будинок; усі — м. Євпаторія АР Крим); живопис — цикл «Сільський іконостас» (1989–97); серії — «Кримські пейзажі» (1989–2002), «Севастопольський пленер» (2002–06), офорти «Квітень у Севастополі» (1983–93), «Кримські акварелі» (1996–2005); «Автопортрет», «Сім’я» (обидва — 1980), «В. Філатов» (1984), «Старосільський пейзаж», «Сім’я» (обидва — 1988), «Радониця (Золотослов)» (1989), «Янгол», «Георгій», «Михайло» (усі — 1990), «Ранок у Балаклаві», «Бахчисарайський палац», «Балаклава», «Балаклавська бухта», «Рибацька слобода» (усі — 2006); іл. до повісті «До побачення, хлопчики» Б. Балтера (2007).
Рекомендована література
- Вартанова О. Барви теплого моря // Ранок. 1984. № 7;
- Брусилова А. Вершник з пензлем у руці // ГУ. 2002, 9 серп.
Фотоілюстрації
Людина 
