Дужий Микола Атанасович
ДУ́ЖИЙ Микола Атанасович (псевд. і крипт.: Вировий, Мирон, Микола Карівський, М. К., Колос Іван, Грицько, Роман, М. Д., м. д.; 13. 12. 1901, с. Карів Рава-Рус. пов., нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 17. 05. 1955, Львів) — військовий і політичний діяч. Брат П. Дужого. 1918–20 — підхорунжий УГА, від 1920 — командир роти Червоної УГА. Закін. Укр. таєм. університет (1924), Львів. університет (1932). Від 1926 — чл. УВО, від 1941 — ОУН(б). Був ред. ж. «Студентський шлях» (1931), секр. Гол. управи товариства «Просвіта» у Львові (1933–39), водночас 1935–39 — ред. календарів «Просвіти»; 1940–44 — референт відділу культури Укр. центр. комітету, 1941 — співроб. Укр. нац. комітету в Кракові, 1944 — чл. делегації Референтури закордон. зв’язків для переговорів із румунами в Кишиневі, від 1944 — секр. президії УГВР. Ред. ж. «Повстанець»(1944–45) та ін. військ.-політ. вид. Гол. військ. штабу УПА. Автор низки статей і брошур, зокрема «Українська Головна Визвольна Рада» (1944), «Ідейно-політичне обличчя ВКП(б) та ВЛКСМ» (1945). Нагородж. Бронз. Хрестом заслуги. 4 червня 1945 заарешт., засудж. до смерт. кари, яку 19 квітня 1946 замінено на 20 р. ув’язнення. 21 квітня 1955 достроково звільнений за станом здоров’я, мешкав у Львові.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Арх. Упр. СБУ Львів. обл. Ф. Кримінал. справи, спр. 1641, П-29767.
Рекомендована література
- Дужий Микола (Некролог) // Визв. шлях. 1957. Кн. 11;
- Просвітянин П. Микола Дужий (13. ХІІ. 1901 — 18. V. 1955): Короткий опис життя та діяльности // Там само. 1991. Кн. 12;
- Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943–49: Довід. Нью-Йорк, 1994;
- Дем’ян Г. Секретар Головної Управи «Просвіти» і Президії УГВР: До 100-річчя з дня народження Миколи Дужого // Визв. шлях. 2002. Кн. 3.
Завантажити статтю
Людина 
