Дукельський Володимир Маркович

ДУКЕ́ЛЬСЬКИЙ Володимир Маркович (12(25). 07. 1900, с. Геївка, нині Зміїв. р-ну Харків. обл. — 21. 03. 1983, Ленінград, нині С.-Петербург) –фізик. Доктор фізико-математичних наук (1954), професор (1954). Закін. Ленінгр. університет (1930). Працював асист. Харків. технол. університету (1920), зав. лаб. Всеукр. рентґен. академії (Харків, 1921). Від 1924 — науковий співробітник, від 1925 — зав. лаб. Держ. ренґенол. і радіол. інституту (Ленінград). Від 1929 — у Ленінгр. фіз.-тех. інституті: інж.-фізик, ст. інж., 1939–41 і 1945–70 — зав. лаб. атом. зіткнень, від 1970 — старший науковий співробітник, від 1974 — старший науковий співробітник-консультант. Водночас від 1931 — у Ленінгр. університеті: доцент, 1938–41 — завідувач кафедри тех. електроніки. Дослідж. у галузях атом. фізики та фіз. електроніки. Встановив низку осн. залежностей, які визначають електронну емісію з чистих металів, і отримав значення енергії електрон. спорідненості галогенів. Зробив внесок у розробку в СРСР інтенсив. іон. джерел та дослідж. фіз. процесів у них. Розробив низку методів дослідж. елементар. процесів при однораз. зіткненнях атом. частинок, виявив понад 30 елементар. атом. процесів, дослідив їх закономірності в широкому інтервалі енергій (Ленін. премія, 1972). Відкрив понад 20 стійких негатив. атом. іонів і кілька десятків негатив. іонів молекул та радикалів. Першим в СРСР склав і застосував лічильник Ґайґера–Мюллера.

Завантажити статтю